ЕНЕРҐІЯ, ВИТРАЧЕНА НА СВИСТОК

З приводу публікацій і громадської діяльності Лариси Ніцой та її однодумців

Руки геть від російської мови! В Україні росмова – це священна корова, яка де хоче, там і ходить, і копички кладе там, де хоче, навіть якщо це чиясь голова. Особливо, якщо це чиясь голова. Саме для цього священну корову й завели в Україну. Не дай вам боже сказати в бік священної корови слово «заборона»! В першу чергу покорчить усіх україномовних. Вони ж перші кинуться рятувати священну корову, а носії російської мови можуть спокійно курити збоку, укрмовні все зроблять за них – священну корову захистять. То можна на табличці, де високовольтна напруга, написати «Вхід заборонено», бо несе загрозу життю. Можна на табличці, де висока радіація, написати «Вхід заборонено», бо несе загрозу життю. На табличці, де звучить росмова, не можна писати «заборонено», бо це всього лише загроза життю держави. У всіх україномовних, як тільки бачать слово «заборона», відключається інстинкт самозбереження і будь-яка логіка. Перед священною коровою можна лише співати мантри, виконувати танці з бубном і бити поклони. Тож, будьте спокійні, ця священна корова завжди житиме в Україні. В першу чергу комфортне життя їй забезпечать україномовні, а зросійщені й поготів. Отож, побігла вчити наступне танцювальне «па»… Па-па!

Лариса Ніцой

Від УСІМ:

Це — черговий запис у соцмережах письменниці й громадської активістки Лариси Ніцой.

Що нового сказала письменниця? Скільки користі Україні й українській справі несе цей базарний лемент, який відволік на себе увагу величезної кількості людей?

За півдоби запис уподобали понад 1,200 осіб. Сто п‘ятдесят осіб поширили цей запис. Кількісно підтримка позиції Л. Ніцой збільшується.

І що з цього? Українська мова заповзялася активніше витісняти з українського суспільного простору російську?

Аж ніяк ні! Уся енерґія мовної активістки пішла у свисток, який безперестанку звучить над просторами України, а особливо — в українському сеґменті соцмереж.

За тридцять років незалежності України трансформація суспільної свідомості в Україні не відбулася. Ні Майдани 2004 та 2013–2014 року, ні аґресія Росії проти України навіть у фазі повномасштабної війни не проявили і не проявляють навіть тенденцію такої трансформації.

Це ми бачимо, зокрема, і з позиції пані Ніцой та її однодумців, яку і яких влаштовує випускання пари через свисток, тобто через банальне вихлюпування емоцій та базарний лемент з приводу давно відомих і очевидних речей, і яка та які єне хочуть об‘єднувати свої зусилля в царині системної українізації суспільства і для трансформації суспільної свідомості в Україні.

Йдеться, зокрема, про те, щоб творити Рух за Українізацію України (назвіть це інакше, якщо вам не подобається назва) й системно українізувати освіту й просвіту, а також створити україноцентричну систему ЗМІ, і відтак трансформувати суспільну свідомість українців.

Ми багато пишемо про це, надаючи слово, зокрема, й Л. Ніцой.

Я НЕ ХОЧУ ВАШОГО РУССКОГО МІРА

НЕ ТАК ПО КОНЯХ, ЯК ПО ОГЛОБЛЯХ

ПРОБЛЕМА НЕ У ВЛАДІ, А В СУСПІЛЬСТВІ

НАСТАВ ЧАС УЧИТИСЯ КУСАТИ ЛІКТІ

МОЖЛИВОСТІ, ЯКІ ДАЮТЬ НАМ ДЛЯ УКРАЇНІЗАЦІЇ УКРАЇНИ

Для Лариси Ніцой та її однодумців ці публікації — наче горох об стінку. Вона й вони тупо не реаґують, не вступають у дискусії й продовжують товкти своє. І така лінія поведінки не може не насторожувати.

Це дає підстави думати про те, що завдання цих людей полягає в тому, щоб робити усе можливе й неможливе для того, щоб Україна не українізувалася, щоб рівень національної свідомості й громадянської зрілості українського суспільства залишався низьким (або й нульовим) і щоб в Україні ніколи не відбулися системні устроєві зміни.

Хто ж ці люди — «корисні ідіоти» чи свідомі аґенти впливу «русского міра», які водночач є доволі аґресивними україномовними активістами і які діють під личинами борців «проти російської мови» чи борців «за українську мову», вдаються до ситуативних методів і способів діяльності, які ніколи не дають і в принципі не можуть дати бажаних чи сподіваних результатів, але які легко заанґажовують більш-менш активну частину пересічних українців, відволікаючи увагу від зосередження українського суспільства на розв’язанні справді доленосних для України завдань?

* * *

Цікаво, як зреагували на нашу публікацію деякі прихильники Лариси Ніцой, не завдавши собі клопоту замислитися над суттю обговорюваної проблеми. Емоції коментаторів просто зашкалюють.

Ось що пише Лілі Коваль під посиланням на нашу публікацію, розміщену в коментарях до запису Л. Ніцой:

«аби вам вуха пазакладало від того свисту

ми всі будемо свистіти разом з Ніцой і Фаріон, щоб ваші голови тріснули, Амінь

а хто це написав???

це ваше лайно ніякої користі не приносить навпаки повно смороду».

Профіль Л. Коваль не подає інформації, хто ця пані і звідки, яку має освіту і т. ін., а відсутність систематичних записів дає підстави запідозрити, що маємо справу з тролем.