НЕЗРИМЕ ПОЛЕ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Чому важлива українізація інформаційного простору

Стаття Вадима Карпенка, яку ми тут поширюємо, — одна із найккращих публікацій на означену вище тему, які появилися після самого початку аґресії РФ проти України 2014 року.

* * *

З початком повномасштабної війни після московського вторгнення в Україну на початку 2022 року ми чітко усвідомили, що східний сусід, який постійно набивався нам у старші родичі ніколи не був нашим другом. Багато з нас, хто справді цікавився історією (поза підручниками та публіцистикою радянського часу), про це здогадувалися, проте війна ХХІ століття, розв’язана росіянами на нашій землі, досить чітко продемонструвала їхнє ставлення до українців, остаточно переконавши, що наша безпека полягає не тільки у перемозі на полі бою, а й у знищенні ерефії як такої.

«Підтримай ЗСУ!» – стало ключовим гаслом кожної доби цієї страшної і жорстокої війни. Мілітарна складова українсько-російських стосунків отримала беззаперечну і досить практичну підтримку суспільства, максимально зросла довіра до наших Збройних Сил.

Проте… війна не ходить одна. Мало того, вона не приходить першою. Першою приходить деструктивна ворожа інформація. В ідеалі, така інформаційна робота спрямована на те, щоб змусити супротивника-жертву прийняти умови нападника, (як-то відчуження ресурсів, територій або частини власного суверенітету на користь агресора чи й відмова від своєї національної ідентичності), витрачаючи якомога менше військових ресурсів.

Повністю статтю В. Карпенка можна прочитати тут:

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР – НЕЗРИМЕ ПОЛЕ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ БИТВИ