ЗАКУЛІСНИЙ ФРОНТ
1 min read
Як воює за Україну екс-ґенпрокурор Юрій Луценко
На прохання читацької громадськості розповідаю, у який спосіб мій, так би мовити, бойовий побратим – колишній генеральний, прости господи, прокурор Юрій Луценко – став аж цілим капітаном і «командиром взводу».
Первинне офіцерське звання Юрій Віталійович отримав по закінченні Львівської політехніки, де була військова кафедра. Наказом командира військової частини А7375 від 25.02.2022 №5 старший лейтенант запасу Луценко Ю.В. 14.12.1964 р.н. був прийнятий на військову службу «у розпорядження» як мобілізований Печерським РТЦК та СП м.Києва. До речі, Луценко в інтерв’ю розповідає, що він, начебто, уклав контракт на проходження військової служби. Це – брехня. Ніякого контракту немає й ніколи не було.
До кінця травня 2022 року старший лейтенант Луценко Ю.В., коли був тверезим, приїжджав на позиції 1-ї стрілецької роти в/ч А7375 на кордоні Миколаївської та Херсонської областей і, висунувшись у вікно автомобіля, питав: «Бойка немає?» Якщо говорили, що я далеко, то він вилазив з машини і робив фотосесію на позиціях мого взводу. До речі, свою першу «фотографію з фронту», опубліковану в «Цензор.нет», Луценко зробив в окопі, який я викопав з підполковником Андрієм Озерчуком. Коли солдати стали ганяти цього туриста, Луценко разом з такими ж вояками (на чолі з генерал-полковником Д-ю) поселився в селі Прибузьке Миколаївської області за 12 км від лінії фронту й робив звідтіля репортажі, як він варить грибну юшку та звільняє Херсон.
В середині літа 2022 року в батальйон прибула перевірка й Луценка, який тинявся без діла, вивели в розпорядження командира 241 бригади та стали шукати йому посаду завскладом у Києві. Але у вересні Юрій Віталійович перевівся в іншу військову частину – А4643, яка була створена на базі нашого батальйону і яка перебуває в Каневі, очолив цю частину колишній заступник командира нашого батальйону Сергій К. Сергій піддався на умовляння Луценка, дав йому посаду заступника начальника штабу батальйону, вніс подання на підвищення у військовому званні до «капітана» і нарахував 30 років вислуги. У цій в/ч Луценко фіктивно служив до 20 лютого 2023 року, знімаючи рекламні кліпи про те, як він, будучи «стрілком ТРО», начебто воює під Бахмутом (насправді його військова частина перебувала в «канівському котлі»).
Зараз Юрій Віталійович розпочав новий рекламний проєкт разом із ще одним моїм колишнім товаришем по службі у 206 батальйоні Робертом Бровді («Мадяр»; молодший лейтенант запасу Бровді Роберт Йосипович 09.08.1975 р.н. був мобілізований 26.02.2022 Ужгородським РТЦК та СП), який разом з Луценком перевівся до Сергія К., також до 20 лютого служив у Каневі у в/ч А4643 і також робив відосики «з Бахмута».
«Мадяр» — це колишній менеджер Юри Єнакіївського, він причетний до розкрадання 1,5 млрд. доларів китайського кредиту. У березні 2014 році тодішній заступник генпрокурора Олексій Баганець зареєстрував кримінальне провадження за моїми матеріалами щодо цього «Мадяра», але Луценко, коли став генпрокурором, справу закрив і тепер обидва пройдисвіти, типу, воюють під Бахмутом. От тільки якщо «Мадяра» я тут бачив, то Луценка – ні.
* * *
Це, мабуть, найвідоміша «фотографія з фронту» Юрія Віталійовича (див. угорі). Вона зроблена в Миколаївській області, неподалік села Прибузьке, на позиціях 1 взводу 1 стрілецької роти військової частини А7375, куди Луценко приїхав як турист. Переконавшись, що мене нема поблизу (на той момент я був водієм 1 взводу), Юрій Віталійович влаштував фотосесію під деревом, де у нас висів рукомийник. Сфотографувавшись, він поїхав у Миколаїв пишатись тим, як разом з Ларисою Сарган звільняє Херсон.
За спиною Луценка – бус, подарований 1 взводу волонтерами. На той час на ньому за кермом їздили лише три людини: командир взводу Федорович, Юра Балашов (загинув у вересні 2022 року) та я.

* * *
22 лютого 2023 року волелюбний український народ і все прогресивне людство були збентежені заявою прес-секретаря Луценка Лариси Сарган про те, що сам Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний, оцінивши військові таланти Юрія Віталійовича, призначив його командиром взводу аеророзвідки.
Від читацької громадськості посипались запитання: невже Головнокомандувач призначає командирів взводів, невже Луценко протопоптав стежку до серця Залужного, невже успіхи колишнього генерального, прости господи, прокурора на теренах аеророзвідки настільки вагомі, що сам Залужний благословив Юрія Віталійовича на ратний подвиг?
А, поміж тим, дивуватись треба тому, що «стрілок ТРО» (саме так донедавна називав себе Луценко) має прес-секретаря. І цікавитись треба іншим: з яких доходів скромний військовослужбовець платить Сарган, як мінімум, «трьошку» «зелені» на місяць? Що стосується Залужного, то він навряд читав, що саме підписував – такі накази щодня лягають на його стіл пачками.
Як я вже розповідав, з 25 лютого 2022 року до 20 лютого 2023 року Юрій Луценко проходив фіктивну військову службу спочатку «у розпорядженні» командира військової частини А7375, потім – на посаді заступника начальника штабу військової частини А4643. Обидві ці частини – це окремі батальйони сил Територіальної оборони.

Як Луценко потрапив у ТрО я розповім наступним разом (до речі, разом з ним на фіктивну військову службу у в/ч А7375 були прийняті генерал-полковник Василь Бурба, генерал-майор Олександр Турчинов, охоронці Порошенка та інші достойники в званнях від генерал-майора і вище, а за це Петро Олексійович дозволив перші три тижні війни розміщувати штаб військової частини А7375 в офісі партії «Європейська солідарність» по вулиці Лаврській у Києві).

Десь у «канівському котлі» Юрій Віталійович зійшовся з іще одним моїм бойовим побратимом – Робертом Йосиповичем Бровді, який знімає прикольні відосики, називаючи себе «командиром ЗСУ під псевдо Мадяр». Роберт Йосипович добре відомий правоохоронним органам. Це – колишній менеджер Юри Єнакіївського, екс-генеральний директор компанії «Хліб Інвестбуд» та колишній заступник голови управління «Державної продовольчо-зернової корпорації України». Ця корпорація за часи Януковича входила в орбіту кримінального бізнесу Юри Єнакіївського, а Бровді уславився причетністю до розкрадання 1,5 млр. доларів китайського кредиту. За цим фактом на підставі моїх матеріалів у 2014 році Генеральною прокуратурою України було розпочато досудове розслідування, але після призначення Луценка генпрокурором Бровді вдалось вийти сухим з води – мабуть, далеко не всі гроші з вкраденого китайського кредиту осіли в кишенях Іванющенка й екс-міністра сільського господарства Присяжнюка.

Так ось, мультимільйонер Бровді, який себе називає «Мадяром» і який зараз збирає гроші на квадрокоптери з довірливих громадян, та скромний «стрілок ТРО» Луценко розпочали новий піар-проєкт, домовившись про переведення у 59 мотопіхотну бригаду, де створюється підрозділ аеророзвідки. Зрозуміло, що з таким же ж успіхом Юрій Віталійович міг би претендувати на посаду головного диригента Національної Опери, але, як зазначено вище, фінансовим локомотивом виступив «Мадяр», тож ця афера була приречена на успіх.
Оскільки військова частина А4643 і А1619 (тобто 59 бригада) належать до різних сил ЗСУ, то, відповідно до Положення про проходження громадянами військової служби в Збройних Силах України, наказ про переміщення військовослужбовців підписує Головнокомандувач ЗСУ. У даному випадку Залужний наказом від 20.02.2023 №354 перевів лейтенанта Бровді Р.Й. та капітана Луценка Ю.В. з військової частини А4643 (сили ТРО) до військової частини А1619 (Сухопутні війська). Якби переводився солдат – наказ про переміщення точно так підписував би Залужний. Зрозуміло, що всі ці накази Головнокомандувач не читає й що саме він «подмахнув», Залужний довідався лише з заяви прес-секретарки Луценка.

