ЄВРОСОЮЗ ЯК ПОТУГА

Історична промова Урсули фон дер Ляєн про стан Союзу в Європейському парламенті

Ніколи раніше цей парламент не обговорював питання про стан нашого Союзу в умовах війни, що вирує на європейській землі.

Ми всі пам’ятаємо той фатальний ранок наприкінці лютого.

Європейці з усього Союзу прокинулися, вражені тим, що вони побачили. Вражені відродженням і безжальним обличчям зла. Їх переслідували звуки сирен та абсолютна жорстокість війни.

Але з того моменту весь континент піднявся на знак солідарності.

На прикордонних переходах, де знайшли притулок біженці. На наших вулицях, які заповнені українськими прапорами. У класах, де українські діти набули нових друзів.

З того моменту європейці не ховалися і не вагалися.

Вони знайшли в собі мужність зробити правильно.

І з того самого моменту наш Союз разом піднявся на боротьбу.

П’ятнадцять років тому, під час фінансової кризи, нам потрібні були роки, щоб знайти довгострокові рішення.

Через десятиліття, коли вибухнула глобальна пандемія, нам знадобилося всього кілька тижнів.

Але цього року, як тільки російські війська перетнули кордон України, наша відповідь була єдиною, рішучою і негайною.

І ми маємо пишатися цим.

Ми повернули внутрішню силу Європи на землю.

І нам знадобиться вся ця сила. Майбутні місяці будуть нелегкими. Будь то сім’ї, які важко зводять кінці з кінцями, або підприємства, які стоять перед складним вибором свого майбутнього.

Давайте будемо гранично зрозумілі: тут багато поставлено на карту. Не лише для України, а й для всієї Європи та світу загалом.

І ми будемо випробувані. Випробування тими, хто хоче використати будь-які розбіжності між нами.

Це не лише війна, розв’язана Росією проти України.

Це війна за нашу енергію, війна за нашу економіку, війна за наші цінності та війна за наше майбутнє.

Йдеться про автократію проти демократії.

І я стою тут із переконанням, що завдяки мужності та солідарності Путін зазнає поразки, а Європа переможе.

МУЖНІСТЬ СТОЯТИ З НАШИМИ ГЕРОЯМИ

Високоповажні члени,

Сьогодні мужність має ім’я, і це ім’я – Україна.

Мужність має обличчя, обличчя українських чоловіків і жінок, які протистоять російській агресії.

Я пам’ятаю один момент у перші тижні вторгнення. Коли перша леді України Олена Зеленська зібрала батьків українських дітей, убитих загарбником.

Сотні сімей, для яких війна ніколи не закінчиться, і для яких життя ніколи не стане колишнім.

Ми бачили, як перша леді очолила мовчазний натовп убитих горем матерів і батьків і повісила на дерева маленькі дзвіночки, по одному на кожну загиблу дитину.

І тепер ці дзвіночки вічно дзвонитимуть на вітрі, і вічно безневинні жертви цієї війни житимуть у нашій пам’яті.

І сьогодні вона тут із нами!

Дорога Олено, треба було мати величезну мужність, щоб протистояти жорстокості Путіна.

Але ти знайшла цю мужність.

І нація героїв повстала.

Сьогодні Україна сильна, бо ціла країна боролася вулиця за вулицею, будинок за будинком.

Україна сильна, бо такі люди, як ваш чоловік, президент Зеленський, залишилися у Києві, щоб очолити опір – разом із вами та вашими дітьми, дорога перша леді.

Ви надали мужності всієї нації. І ми бачили останніми днями, як хоробрість українців окупається.

Ви дали голос своєму народові на світовій арені.

І ви дали надію всім нам.

Тому сьогодні ми хочемо подякувати вам і всім українцям.

Слава країні європейських героїв. Слава Україні!

Солідарність Європи з Україною залишиться непохитною.

Із першого дня Європа стояла на боці України. Зі зброєю. Ресурсами. З гостинністю для біженців. І з найжорсткішими санкціями, які будь-коли бачив світ.

Фінансовий сектор Росії знаходиться на межі. Ми відрізали три чверті банківського сектора Росії від міжнародних ринків.

Майже тисяча міжнародних компаній залишили країну.

Виробництво автомобілів впало на три чверті, порівняно з минулим роком. Аерофлот садить літаки, бо більше нема запчастин. Російські військові беруть мікросхеми з посудомийних машин та холодильників, щоб полагодити свою військову техніку, бо в них закінчилися напівпровідники. Промисловість Росії перебуває у занепаді.

Саме Кремль поставив російську економіку на шлях забуття.

Така ціна за путінський шлях смерті та руйнування.

І хочу чітко заявити, що санкції залишаться.

Зараз для нас настав час продемонструвати рішучість, а не умиротворення.

Те саме стосується і нашої фінансової підтримки України.

На сьогоднішній день європейська команда надала понад 19 мільярдів євро фінансової допомоги.

І це не рахуючи нашої військової підтримки.

І ми налаштовані на довгострокову перспективу.

Відновлення України вимагатиме величезних ресурсів. Наприклад, російські удари пошкодили чи зруйнували понад 70 шкіл.

Півмільйона українських дітей розпочали навчальний рік у Європейському Союзі. Але багато інших дітей в Україні просто не мають змоги ходити до школи.

Тому сьогодні я оголошую, що ми разом із першою леді працюватимемо над відновленням пошкоджених українських шкіл. І саме тому ми надаємо 100 мільйонів євро. Бо майбутнє України починається у її школах.

Ми не лише надамо фінансову підтримку, а й дамо Україні можливість максимально використати свій потенціал.

Україна вже є технологічним центром і домом для багатьох інноваційних молодих компаній.

Тому я хочу, щоб ми мобілізували всю міць нашого єдиного ринку для прискорення зростання та створення можливостей.

У березні ми успішно підключили Україну до нашої електромережі. Спочатку це було заплановано на 2024 рік. Але ми встигли протягом двох тижнів. І сьогодні Україна експортує нам електроенергію. Я хочу значно розширити цю взаємовигідну торгівлю.

Ми вже призупинили імпортне мито на український експорт до ЄС.

Ми включимо Україну до нашої європейської зони вільного руху.

Наші смуги солідарності мають великий успіх.

Спираючись на це, Комісія працюватиме з Україною, щоб забезпечити безперешкодний доступ до єдиного ринку. І навпаки.

Наш Єдиний ринок – одна з найбільших історій успіху Європи. Настав час зробити його історією успіху і для наших українських друзів.

Саме тому я їду сьогодні до Києва, щоб докладно обговорити це із президентом Зеленським.

Почесні члени,

Один із уроків цієї війни полягає в тому, що нам слід було б прислухатися до тих, хто знає Путіна.

Ганну Політковську та всіх російських журналістів, які викрили злочини та заплатили за них найвищу ціну.

До наших друзів в Україні, Молдові, Грузії та до опозиції у Білорусі.

Ми повинні були прислухатися до голосів усередині нашого Союзу – у Польщі, у країнах Балтії та по всій Центральній та Східній Європі.

Вони роками казали нам, що Путін не зупиниться.

І вони діяли відповідно.

Наші друзі в Прибалтиці доклали всіх зусиль, щоб покласти край своїй залежності від Росії. Вони інвестували у відновлювані джерела енергії, термінали СПГ та сполучні лінії.

Це дорогого варте. Але залежність від російського викопного палива коштує набагато дорожче.

Ми повинні позбутися цієї залежності по всій Європі.

Тому ми домовилися про спільне зберігання. Зараз у нас 84%: ми перевиконуємо план.

Але, на жаль, цього буде замало.

Ми переорієнтувалися з Росії на надійних постачальників. США, Норвегія, Алжир та інші.

Минулого року російський газ складав 40% нашого газового імпорту. Сьогодні він скоротився до 9% трубопровідного газу.

Але Росія продовжує активно маніпулювати нашим енергетичним ринком. Вони вважають за краще спалювати газ на смолоскипах, ніж постачати його. Цей ринок більше не працює.

Крім того, кліматична криза дуже позначається на наших рахунках. Хвилі спеки збільшили попит на електроенергію. Посухи відключають гідроелектростанції та атомні електростанції.

Внаслідок цього ціни на газ зросли більш ніж у 10 разів у порівнянні з тим, що було до пандемії.

Зведення кінців з кінцями стає джерелом занепокоєння мільйонів підприємств і домогосподарств.

Але європейці мужньо справляються з цим.

Робітники керамічних фабрик у центральній Італії вирішили перенести свої зміни на ранок, щоб скористатися нижчими цінами на електроенергію.

Уявіть собі батьків, які змушені рано йти з дому, коли ще сплять, через війну, яку вони не обирали.

Це один приклад із мільйона прикладів того, як європейці пристосовуються до нової реальності.

Я хочу, щоб наш Союз брав приклад зі свого народу. Скорочення попиту в години пік дозволить збільшити пропозицію та знизити ціни.

Саме тому ми пропонуємо державам-членам заходи щодо зниження загального споживання електроенергії.

Але необхідна цілеспрямованіша підтримка.

Для таких галузей промисловості як виробництво скла, які змушені відключати свої печі. Або для одиноких батьків, які стикаються з одним лякаючим рахунком за іншим.

Мільйони європейців потребують підтримки.

Держави-члени ЄС вже вклали мільярди євро на допомогу вразливим домогосподарствам.

Але ми знаємо, що цього замало.

Саме тому ми пропонуємо запровадити обмеження на доходи компаній, які виробляють електроенергію за низькими цінами.

Ці компанії одержують доходи, які вони ніколи не враховували і про які навіть не мріяли.

У нашій соціальній ринковій економіці прибуток – це добре.

Але в наш час неправильно отримувати надзвичайні рекордні прибутки, користуючись війною за рахунок споживачів.

У наш час прибуток має бути розділений і спрямований тим, хто його найбільше потребує.

Наша пропозиція дозволить зібрати понад 140 мільярдів євро для держав-членів, щоб безпосередньо пом’якшити удар.

Оскільки ми переживаємо кризу, пов’язану з викопним паливом, на галузі виробництва викопного палива також лежить особлива відповідальність.

Найбільші нафтові, газові та вугільні компанії також отримують величезні прибутки. Тому вони повинні заплатити справедливу частку – вони мають зробити свій внесок у кризу.

Це все надзвичайні та тимчасові заходи, над якими ми працюємо, включаючи наші дискусії щодо граничних цін.

Ми маємо продовжувати працювати над зниженням цін на газ.

Ми повинні забезпечити безпеку постачання і водночас забезпечити нашу глобальну конкурентоспроможність.

Тому ми разом з державами-членами розробимо комплекс заходів, які враховують специфіку наших відносин із постачальниками – від ненадійних постачальників, таких як Росія, до надійних друзів, таких як Норвегія.

Я домовилася з прем’єр-міністром Сторі про створення цільової групи. Групи вже розпочали роботу.

На порядку денному стоїть ще одна важлива тема. Сьогодні наш газовий ринок сильно змінився: від трубопровідного переважно до зростаючих обсягів СПГ.

Але стандарт, що використовується на газовому ринку – TTF – не адаптувався.

Саме тому Комісія працюватиме над створенням більш репрезентативного зразка.

Водночас ми також знаємо, що енергетичні компанії стикаються із серйозними проблемами ліквідності на ф’ючерсних ринках електроенергії, що ставить під загрозу функціонування нашої енергетичної системи.

Ми будемо працювати з регуляторами ринку, щоб полегшити ці проблеми шляхом внесення поправок до правил про заставу – та вжиття заходів щодо обмеження внутрішньоденної волатильності цін.

А в жовтні ми внесемо зміни до тимчасових рамок державної допомоги, які дозволять надавати державні гарантії, зберігаючи при цьому рівні умови гри.

Все це – перші кроки. Але, справляючись із нинішньою кризою, ми також маємо дивитися вперед.

Нинішній дизайн ринку електроенергії, що базується на порядку пріоритетів, вже не відповідає інтересам споживачів.

Вони мають пожинати плоди дешевих відновлюваних джерел енергії.

Тому ми маємо усунути домінуючий вплив газу на ціну електроенергії. Ось чому ми проводитимемо глибоку та всеосяжну реформу ринку електроенергії.

Тепер – ось важливий момент. Півстоліття тому, у 1970-х роках, світ зіткнувся з черговою кризою викопного палива.

Деякі з нас пам’ятають вихідні без машин, щоб заощадити енергію. Однак ми продовжували їздити тією ж дорогою.

Ми не позбулися залежності від нафти. Найгірше, викопне паливо навіть масово субсидувалось.

Це було неправильно не лише для клімату, а й для наших державних фінансів та нашої незалежності. І ми досі платимо за це сьогодні.

Лише деякі далекоглядні люди розуміли, що справжня проблема полягає в викопному паливі, а не тільки в його ціні.

Серед них були наші данські друзі.

Коли вибухнула нафтова криза, Данія почала вкладати значні кошти у використання сили вітру.

Вони заклали основу для свого глобального лідерства у цьому секторі та створили десятки тисяч нових робочих місць.

Це шлях до успіху!

Не просто швидке рішення, а зміна парадигми, стрибок у майбутнє.

ЗБЕРІГАЮЧИ КУРС І ГОТУЮЧИСЯ ДО МАЙБУТНЬОГО

Високоповажні члени,

Хороша новина полягає в тому, що ці необхідні перетворення вже розпочалися.

Це відбувається в Північному та Балтійському морях, де наші держави-члени домовилися про величезні інвестиції у вітрогенерацію на шельфі.

Це відбувається на Сицилії, де найбільший у Європі завод із виробництва сонячних батарей скоро випускатиме панелі нового покоління.

І це відбувається у Північній Німеччині, де місцеві поїзди тепер працюють на екологічно чистому водні.

І водень може стати переломним моментом для Європи.

Нам необхідно перевести нашу водневу економіку з ніші до масштабу.

Завдяки програмі REPowerEU ми подвоїли нашу мету на 2030 рік – виробляти десять мільйонів тонн відновлюваного водню в ЄС щороку.

Для досягнення цієї мети ми повинні створити ринок водню, щоб подолати інвестиційний розрив та поєднати майбутню пропозицію та попит.

Саме тому сьогодні я можу оголосити, що ми утворимо новий Європейський водневий банк.

Він допоможе гарантувати закупівлю водню, зокрема за рахунок коштів Інноваційного фонду.

Він зможе інвестувати 3 мільярди євро у створення майбутнього ринку водню.

Так ми забезпечимо енергією економіку майбутнього.

Це європейська “Зелена угода”.

За останні місяці ми всі переконалися, наскільки важливим є Європейський зелений курс.

Літо 2022 запам’ятається нам як поворотний момент.

Ми всі бачили пересохлі річки, палаючі ліси, вплив екстремальної спеки.

А під землею ситуація набагато суворіша.

Досі льодовики в Альпах були аварійним резервом для таких річок, як Рейн або Рона.

Але оскільки льодовики в Європі тануть швидше, ніж будь-коли, майбутні посухи відчуватимуться набагато гостріше.

Ми повинні постійно працювати над адаптацією до нашого клімату, роблячи природу нашим першим союзником.

Саме тому наш Союз домагатиметься прийняття амбітної глобальної угоди на користь природи на конференції ООН з біорізноманіття в Монреалі наприкінці цього року.

І ми зробимо те саме на конференції COP27 у Шарм-ель-Шейху.

Але в короткостроковій перспективі ми також повинні бути краще оснащені, щоб впоратися з нашим кліматом, що змінюється.

Руйнівна сила екстремальних погодних умов надто велика, щоб будь-яка країна могла боротися з нею сама.

Цього літа ми відправили літаки з Греції, Швеції та Італії на боротьбу з пожежами у Франції та Німеччині.

Але оскільки стихійні лиха стають дедалі частішими та інтенсивнішими, Європі знадобиться більше можливостей.

Саме тому сьогодні я можу оголосити, що протягом наступного року ми подвоїмо наші можливості щодо боротьби з пожежами.

ЄС закупить ще 10 легких літаків-амфібій та три вертольоти для поповнення флоту.

Це європейська солідарність у дії.

Високоповажні члени,

Останні роки показали, як багато може досягти Європа, коли вона єдина.

Після безпрецедентної пандемії наше економічне виробництво у рекордні терміни перевищило докризовий рівень.

Ми пройшли шлях від відсутності вакцини до забезпечення більш ніж 4 мільярдів доз для європейців та всього світу.

І в рекордні терміни ми вигадали SURE – щоб люди могли залишатися на своїх робочих місцях, навіть якщо в їхніх компаніях закінчилася робота.

Ми знаходились у найглибшій рецесії з часів Другої світової війни.

Ми досягли найшвидшого відновлення з часів повоєнного буму.

І це стало можливим завдяки тому, що ми згуртувалися навколо загального плану відновлення.

NextGenerationEU став поштовхом до впевненості для нашої економіки.

І його шлях тільки розпочався.

На сьогоднішній день державам-членам виділено 100 мільярдів євро. Це означає: 700 мільярдів євро досі не прийшли до нашої економіки.

NextGenerationEU гарантує постійний потік інвестицій для підтримки робочих місць та зростання.

Це означає полегшення нашої економіки. Але найголовніше це означає оновлення.

Це фінансування нових вітряних турбін та сонячних парків, високошвидкісних поїздів та енергозберігаючих ремонтів.

Ми задумали NextGenerationEU майже два роки тому, і все ж таки це саме те, що потрібно Європі сьогодні.

Тому давайте дотримуватись плану.

Давайте направимо гроші на землю.

Високоповажні члени,

Майбутнє наших дітей вимагає, щоб ми інвестували у сталий розвиток та щоб ми інвестували стійко.

Ми повинні фінансувати перехід до цифрової та нульової економіки.

І все-таки ми також маємо визнати нову реальність вищого державного боргу.

Нам потрібні фіскальні правила, які дозволять здійснювати стратегічні інвестиції, забезпечуючи стійкість бюджету.

Правила, які відповідають викликам цього десятиліття.

У жовтні ми запропонуємо нові ідеї для нашого економічного управління.

Але дозвольте мені поділитися з вами кількома основними принципами.

Держави-члени повинні мати більшу гнучкість щодо шляхів скорочення заборгованості.

Але при цьому має бути велика відповідальність за виконання того, про що ми домовилися.

Повинні бути простіші правила, яким усі можуть дотримуватися.

Щоб відкрити простір для стратегічних інвестицій та дати фінансовим ринкам необхідну впевненість.

Давайте ще раз намітимо спільний шлях уперед.

З більшою свободою для інвестицій. І більш ретельним контролем над прогресом.

Більше відповідальності держав-членів. І найкращі результати для громадян.

Давайте знову відкриємо для себе дух Маастріхта – стабільність і зріст можуть йти тільки пліч-о-пліч.

Високоповажні члени,

Вступаючи на цей перехідний етап у нашій економіці, ми маємо спиратися на незмінні цінності нашої соціальної ринкової економіки.

Це проста ідея про те, що найбільша сила Європи полягає у кожному з нас.

Наша соціальна ринкова економіка заохочує кожного до успіху, але вона також дбає про нашу крихкість як людських істот.

Вона винагороджує за продуктивність та гарантує захист. Вона відкриває можливості, але також встановлює межі.

Сьогодні ми потребуємо цього ще більше.

Тому що сила нашої соціальної ринкової економіки стане рушійною силою “зеленого” та цифрового переходу.

Нам потрібне сприятливе ділове середовище, робоча сила з необхідними навичками та доступ до сировини, якої потребує наша промисловість.

Від цього залежить наша майбутня конкурентоспроможність.

Ми маємо усунути перешкоди, які все ще стримують наші малі компанії.

Вони мають бути в центрі цієї трансформації, тому що вони є основою довгої історії промислової переваги Європи.

І вони завжди ставили своїх працівників на перше місце – навіть особливо за часів кризи.

Але інфляція та невизначеність лягають на них особливо важким тягарем.

Саме тому ми висунемо пакет заходів щодо полегшення становища МСП.

Він включатиме пропозицію про єдиний набір податкових правил для ведення бізнесу в Європі – ми називаємо його BEFIT.

Це полегшить ведення бізнесу у нашому Союзі. Менше бюрократії означає найкращий доступ до динамізму континентального ринку.

І ми переглянемо Директиву про пізні платежі – тому що це просто несправедливо, що одне з чотирьох банкрутств відбувається через те, що рахунки не були сплачені вчасно.

Для мільйонів сімейних підприємств це стане рятівним колом у каламутній воді.

Але європейські компанії також стикаються з проблемою нестачі персоналу.

Безробіття знаходиться на рекордно низькому рівні, і це чудово.

Водночас кількість вакансій рекордно висока.

Європі не вистачає водіїв вантажівок, офіціантів та працівників аеропортів, а також медсестер, інженерів та IT-техніків.

Як низький, так і високий клас. Нам потрібні усі.

Нам потрібно набагато більше уваги приділяти інвестиціям у професійну освіту та підвищення кваліфікації.

Нам потрібно краще співпрацювати з компаніями, тому що вони краще знають, що їм потрібне.

І ми маємо співвіднести ці потреби з устремліннями людей.

Але ми також маємо залучити на наш континент потрібні навички, навички, які допоможуть компаніям та зміцнять зростання Європи.

Як перший важливий крок нам необхідно прискорити та полегшити визнання кваліфікацій, у тому числі й громадян третіх країн.

Це зробить Європу привабливішою для кваліфікованих працівників.

Саме тому я пропоную оголосити 2023 рік Європейським роком навичок.

Високоповажні члени,

Моє третє зауваження стосується наших малих та середніх підприємств та нашої промисловості.

Чи говоримо ми про чіпи для віртуальної реальності або про елементи для сонячних батарей, подвійні переходи підживлюватимуться сировиною.

Літій та рідкісні копалини вже замінюють газ та нафту в основі нашої економіки.

До 2030 року наш попит на ці рідкісноземельні метали зросте вп’ятеро.

І це добрий знак, оскільки він показує, що наша європейська програма “Зелений курс” розвивається швидко.

Не дуже хороша новина у тому, що одна країна домінує на ринку.

Тому ми повинні уникнути попадання в таку саму залежність, як у випадку з нафтою та газом.

Саме тут у гру вступає наша торгівельна політика.

Нові партнерства сприятимуть не лише нашим життєво важливим інтересам, а й нашим цінностям.

Торгівля, в якій дотримуються права працівників та найвищі екологічні стандарти, можлива з партнерами-однодумцями.

Нам необхідно оновити наші зв’язки з надійними країнами та ключовими регіонами зростання.

З цієї причини я маю намір внести на ратифікацію угоди з Чилі, Мексикою та Новою Зеландією.

І просуватиму переговори з такими ключовими партнерами, як Австралія та Індія.

Але забезпечення постачання – це лише перший крок.

Не менш важливою є і переробка цих металів.

Сьогодні Китай контролює світову переробну промисловість. Майже 90% рідкісноземельних металів та 60% літію переробляються в Китаї.

Ми визначимо стратегічні проекти по всьому ланцюжку постачання – від видобутку до афінажу, від переробки до рециклінгу. І ми створюватимемо стратегічні резерви там, де постачання перебувають під загрозою.

Ось чому сьогодні я оголошую про ухвалення європейського закону про критично важливу сировину.

Ми знаємо, що це може працювати.

П’ять років тому Європа створила Альянс виробників акумуляторів. І скоро дві третини необхідних нам батарей будуть вироблятися у Європі.

Минулого року я оголосила про Європейський закон про чіпи. І першу гігафабрику з виробництва мікросхем буде закладено найближчими місяцями.

Тепер нам потрібно повторити цей успіх.

Саме тому ми збільшимо нашу фінансову участь у важливих проектах, що становлять загальноєвропейський інтерес.

А в майбутньому я наполягатиму на створенні нового Європейського фонду суверенітету.

Давайте зробимо так, щоб майбутнє промисловості було зроблено у Європі.

ВІДСТОЮЮЧИ НАШУ ДЕМОКРАТІЮ

Високоповажні члени,

Коли ми дивимося на сьогоднішній стан світу, нам часто здається, що відбувається згасання того, що колись здавалося таким постійним.

І певною мірою відхід із життя королеви Єлизавети II минулого тижня нагадав нам про це.

Вона – легенда!

Вона була незмінною протягом усіх бурхливих та мінливих подій останніх 70 років.

Стійка і непохитна у своєму служінні.

Але найбільше вона завжди знаходила потрібні слова кожному моменту часу.

Від закликів до евакуйованих під час війни у 1940 році до її історичного звернення під час пандемії.

Вона зверталася не лише до серця своєї нації, а й до душі всього світу.

І коли я думаю про ситуацію, в якій ми перебуваємо сьогодні, її слова у розпал пандемії все ще знаходять відгук у мені.

Вона сказала: “Ми досягнемо успіху – і цей успіх належатиме кожному з нас”.

Вона завжди нагадувала нам, що наше майбутнє будується на нових ідеях і ґрунтується на наших найдавніших цінностях.

Після закінчення Другої світової війни ми дотримувалися обіцянок демократії та верховенства закону.

І народи світу разом побудували міжнародну систему, що сприяє миру та безпеці, справедливості та економічному прогресу.

Сьогодні саме це є ціллю російських ракет.

Те, що ми побачили на вулицях Бучі, на випалених полях зернових, а тепер і біля воріт найбільшої в Україні атомної станції – це не лише порушення міжнародних правил.

Це навмисна спроба відкинути їх.

Цей переломний момент у світовій політиці потребує переосмислення нашого зовнішньополітичного порядку денного.

Настав час інвестувати в силу демократій.

Ця робота починається з основної групи наших партнерів-однодумців: наших друзів у всіх демократичних країнах світу.

Ми дивимося на світ одними й тими самими очима. І ми маємо мобілізувати нашу колективну силу для формування глобальних благ.

Ми маємо прагнути до розширення цього ядра демократій. Найбезпосередніший спосіб зробити це – поглиблювати наші зв’язки та зміцнювати демократії на нашому континенті.

Це починається з тих країн, які вже на шляху до нашого Союзу.

Ми маємо бути поряд з ними на кожному кроці.

Тому що шлях до сильних демократій і шлях до нашого Союзу – це те саме.

Тому я хочу, щоб народи Західних Балкан, України, Молдови та Грузії знали:

Ви – частина нашої родини, ваше майбутнє – у нашому Союзі, і наш Союз не буде повним без вас!

Ми також побачили, що необхідно налагодити контакт із країнами Європи – за рамками процесу приєднання.

Саме тому я підтримую заклик до створення Європейської політичної спільноти – і ми викладемо наші ідеї на Європейській раді.

Але наше майбутнє також залежить від нашої здатності взаємодіяти поза межами ядра наших демократичних партнерів.

Країни ближнього та далекого зарубіжжя зацікавлені у спільній роботі з нами над великими викликами цього століття, такими як зміна клімату та цифровізація.

Це основна ідея “Global Gateway”, інвестиційного плану, який я оголосила тут рік тому.

Він уже реалізується на місцях.

Разом з нашими африканськими партнерами ми будуємо два заводи в Руанді та Сенегалі з виробництва мРНК-вакцин.

Вони будуть вироблятися в Африці для Африки, з використанням технологій світового класу.

І зараз ми повторюємо цей підхід у Латинській Америці у рамках ширшої стратегії залучення.

Це потребує інвестицій у глобальному масштабі.

Тому ми об’єднаємося з нашими друзями в США та з іншими партнерами по G7, щоб досягти цього.

У цьому дусі ми з президентом Байденом скликаємо зустріч лідерів для розгляду та оголошення проектів із реалізації.

Високоповажні члени,

Це частина нашої роботи щодо зміцнення наших демократій.

Але ми не повинні забувати про те, як іноземні автократи нападають на наші власні країни.

Іноземні структури фінансують інститути, що підривають наші цінності.

Їхня дезінформація поширюється з Інтернету в зали наших університетів.

На початку цього року університет в Амстердамі закрив нібито незалежний дослідницький центр, який фінансувався китайськими структурами. Цей центр публікував так звані дослідження з прав людини, відкидаючи свідчення про табори примусової праці для уйгурів як “чутки”.

Ця брехня є токсичною для наших демократій.

Подумайте ось про що: Ми запровадили закон про перевірку прямих іноземних інвестицій у наші компанії з міркувань безпеки.

Якщо ми робимо це для нашої економіки, хіба ми не повинні робити те саме для наших цінностей?

Ми маємо краще захистити себе від зловмисного втручання.

Саме тому ми представимо пакет “Захист демократії”.

Він дозволить виявити прихований іноземний вплив та тіньове фінансування.

Ми не дозволимо троянським коням автократії атакувати наші демократії зсередини.

Понад 70 років наш континент йшов до демократії. Але успіхи нашого довгого шляху не гарантовано.

Багато хто з нас надто довго сприймав демократію як належне. Особливо ті, як я, хто ніколи не відчував, що означає жити під кулаком авторитарного режиму.

Сьогодні ми всі бачимо, що ми маємо боротися за наші демократії. Кожен день.

Ми повинні захищати їх як від зовнішніх загроз, з якими вони стикаються, так і від пороків, які їх з’їдають зсередини.

Захист верховенства закону – це обов’язок і шляхетна роль моєї Комісії.

Тому дозвольте мені запевнити вас: ми продовжуватимемо наполягати на незалежності судової влади.

І ми також захищатимемо наш бюджет за допомогою механізму обумовленості.

І сьогодні я хотіла би зупинитися на корупції у всіх її проявах. Особи іноземних агентів, які намагаються вплинути на нашу політичну систему. Особи тіньових компаній чи фондів, які зловживають державними грошима.

Якщо ми хочемо бути переконливими, коли просимо країни-кандидати на вступ до ЄС зміцнити свої демократії, ми маємо також викорінити корупцію у себе вдома.

Саме тому наступного року Комісія надасть заходи щодо оновлення нашої законодавчої бази для боротьби з корупцією.

Ми підвищимо стандарти щодо таких злочинів, як незаконне збагачення, торгівля впливом та зловживання владою, окрім більш класичних злочинів, таких як хабарництво.

Ми також запропонуємо включити корупцію до нашого режиму санкцій у галузі прав людини – наш новий інструмент захисту наших цінностей за кордоном.

Корупція підриває довіру до наших інституцій. Тому ми маємо дати їй відсіч за допомогою всієї сили закону.

Високоповажні члени,

Наші засновники хотіли лише закласти перший камінь цієї демократії.

Вони завжди думали, що майбутні покоління завершать їхню роботу.

“Демократія не вийшла з моди, але вона має оновлюватись, щоб продовжувати покращувати життя людей”.

Це слова Давида Сассолі – великого європейця, якому ми всі сьогодні віддаємо шану.

Давид Сассолі вважав, що Європа завжди має шукати нові горизонти.

І через негаразди цього часу ми почали бачити, якими можуть бути наші нові обрії.

Сміливіший Союз.

Ближче до свого народу у скрутні часи.

Сміливіше реагувати на історичні виклики та повсякденні турботи європейців. І йти поруч із ними, коли вони справляються з великими життєвими випробуваннями.

Ось чому Конференція про майбутнє Європи була такою важливою.

Це був погляд на інший вид участі громадян, який виходить далеко за межі дня виборів.

І після того, як Європа прислухалася до голосу своїх громадян, нам тепер слід діяти.

Панелі громадян, які посідали центральне місце на конференції, тепер стануть регулярним елементом нашого демократичного життя.

У листі про наміри, який я направила сьогодні президенту Метсоле та прем’єр-міністру Фіалі, я виклала низку пропозицій на наступний рік, що випливають із висновків конференції.

Вони включають, наприклад, нову ініціативу щодо охорони психічного здоров’я.

Ми повинні краще дбати один про одного. І для багатьох, хто почувається тривожним та втраченим, відповідна, доступна та недорога підтримка може змінити ситуацію.

Високоповажні члени,

Демократичні інститути повинні постійно завойовувати та повертати довіру громадян.

Ми повинні відповідати на нові виклики, які історія ставить перед нами.

Так само, як це зробили європейці, коли мільйони українців постукали до їхніх дверей.

Це і є Європа у її кращому вигляді.

Союз рішучості та солідарності.

Але цієї рішучості та прагнення до солідарності все ще не вистачає у наших дебатах про міграцію.

Наші дії щодо українських біженців не мають бути винятком. Вони можуть стати нашим взірцем для подальших дій.

Нам потрібні справедливі та швидкі процедури, система, що стійка до криз та швидко розгортається, а також постійний та юридично зобов’язуючий механізм, що забезпечує солідарність.

І водночас нам необхідний ефективний контроль за нашими зовнішніми кордонами відповідно до дотримання основних прав.

Я хочу Європу, яка керує міграцією з гідністю та повагою.

Я хочу Європу, де всі держави-члени беруть на себе відповідальність за проблеми, які ми всі поділяємо.

І я хочу, щоб Європа виявляла солідарність із усіма державами-членами.

У нас є прогрес за Pact, тепер у нас є Roadmap. І тепер нам потрібна політична воля, щоби відповідати цьому.

Високоповажні члени,

Три тижні тому я мала неймовірну можливість приєднатися до 1500 молодих людей з усієї Європи та світу, які зібралися в Тезе.

У них різні погляди, вони приїхали з різних країн, у них різне походження, вони розмовляють різними мовами.

І все-таки є щось, що їх поєднує.

Вони поділяють набір цінностей та ідеалів.

Вони вірять у ці цінності.

Усі вони захоплені чимось більшим, ніж вони самі.

Це покоління – покоління мрійників, але й творців.

У своєму останньому зверненні “Про стан справ у країні” я сказала, що хотіла би, щоб Європа була більше схожа на цих молодих людей.

Ми повинні поставити їхні сподівання до центру всього, що ми робимо.

І місце для цього – у наших основоположних договорах.

Кожна дія, яку робить наш Союз, має бути натхненна простим принципом.

Ми не повинні завдавати шкоди майбутньому наших дітей.

Ми повинні залишити світ найкращим місцем для наступного покоління.

І тому, шановні члени, я вважаю, що настав час закріпити солідарність між поколіннями в наших договорах.

Настав час оновити європейську обіцянку.

І нам також необхідно покращити те, як ми робимо справи та як ми приймаємо рішення.

Хтось може сказати, що зараз не найкращий час. Але якщо ми серйозно готуємося до завтрашнього світу, ми маємо змогу діяти щодо справ, які мають найбільше значення для людей.

І якщо ми серйозно налаштовані на створення більшого союзу, ми також маємо серйозно поставитися до реформ.

Тому, як і закликав цей парламент, я вважаю, що настав момент для проведення European Convention.

ВИСНОВОК

Високоповажні члени,

Кажуть, що світло найяскравіше сяє у темряві.

І це, безумовно, вірно для жінок та дітей, які рятувалися від російських бомб.

Вони втекли з країни, охопленої війною, сповнені смутку про те, що вони залишили позаду, і страху перед тим, що може чекати на них попереду.

Але їх прийняли з розкритими обіймами. Багато громадян, як Магдалена та Агнешка. Дві самовіддані молоді жінки з Польщі.

Щойно вони почули про поїзди з біженцями, вони поспішили до Центрального вокзалу Варшави.

Вони почали організовувати роботу.

Вони встановили намет, щоб допомогти якомога більшій кількості людей.

Вони звернулися до мереж супермаркетів за продуктами, а також до місцевої влади, щоб ті організували автобуси до центрів прийому біженців.

За лічені дні вони зібрали 3000 добровольців, щоб приймати біженців цілодобово та без вихідних.

Почесні члени,

Магдалена та Агнешка сьогодні тут з нами.

Будь ласка, приєднуйтесь до моїх оплесків їм та всім європейцям, які відкрили свої серця та свої будинки.

Їхня історія – це все, за що виступає і чого прагне наш Союз.

Це історія серця, характеру та солідарності.

Вони показали всім, чого можуть досягти європейці, коли ми об’єднуємось навколо спільної місії.

Це є дух Європи.

Союз, який сильний разом.

Союз, який перемагає разом.

Хай живе Європа.