АРЕШТ ДМИТРА КОРНЕЙЧУКА​

Про НЕсвободу слова в Україні

Щось різко змінилось в магнітному полі, вся металева стружка вишикувалась в іншому напрямку і створює інший орнамент. Індикатором став арешт журналіста Дмитра Корнейчука. Це тепер лакмусовий папірець для багатьох блогерів та оглядачів.

Ті, що його запрошували і робили на ньому гроші, навіть не стали на його захист.
Ті, що раптом приписують йому проросійську позицію (якої там і близько нема) через занадто відверту критику адміністрації Білого Дому і ОП і особливо через «він говорив російською, цього досить» раптом забули про державний «руzzкоязичний» FreeDom, про того ж Шелеста, котрий і сам запрошує не тільки російськомовних, але й росіян (!), і сам на 99% говорить російською, і котрий кликав Корнейчука, бо він був цікавим. Про Немирю, теж. Чому не заарештовують таких «популяризаторів» неукраїнства?

Особливо цікаво слухати тих, хто «не читал, но осуждаю»
Як може собі дозволити популярний «аналітик» робити висновки про Корнейчука, читаючи вже відібрані кимось фрагменти і цитати? Не слухаючи оригіналу послідовно і щодня, що дало б хоч якусь обʼєктивність?

Мені Корнейчук нагадував професора-паталогоанатома і фізіолога, котрий уважно препарував тканини і пояснював студентам, як і що відбувається в живому організмі. Бо він «на то вчився», він дійсно давав інструкцію, як розуміти дії влади і політиків з урахуванням їхніх мотивів і технологій задурювання мас.

Але ж народ хоче легких відповідей, а оригіналу слухати не хоче — навіщо тратити час і аналізувати, коли все «правильно» розжують «правильні аналітики»… Від цього стає моторошно, знову згадуємо Орвелла. Чи сталіна…Свій розум стає атавізмом. І починається атрофія.

Про магніт… чи не здається вам, що щось різко змінилось «наверху»? Пішли команди «фас» на певних правдоносіїв, але знайшли як приручити тих, що «колеблющієся».
Раптом ніби притомні друзі і однодумці згуртувались проти нас, американських українців, чия позиція стійка і перевірена часом. Особливо після наших матеріалів про проблеми з дипломатами на теренах Вашингтонщини.

Мене, для прикладу, почали запитувати «хто ви, Оксано» ті, що ще донедавна були на тій самій стороні барикади і, здавалося б, добре мене пізнали, і не відмовлялися від набоїв, які я їм чемно подавала. І урочисто тепер «відфрендили». Що ж, принаймні чесно. «На часі», дуже на часі.

Може щось з зором сталось в поважних мужів, чи раптом погони почали проростати на плечах?

«Всі, що говорять про перемовини, — вороги України». Згідна. То де арешт Єрмака, котрий навіть росіянців хоче на тих перемовинах? Де арешт половини масмедійних персон, котрі собі спокійно тією ж російською говорять про те ж? Де ордер на АреШтовича, котрий, перепрошую, з тієї ж ОП? Де шлагбаум для всіляких заморських «вещателей» , які про це ж кукурікають нонстоп?
Щось розмагнітилось. Чия ж це «магнітна буря»? І що далі?