КИТАЙ: НЕ НА ЧАСІ, АЛЕ ГОТУЄТЬСЯ

Декілька висновків із ситуації в Ізраїлі стосовно Китаю

1. Дезінформація Хамасу про те, що напад малоймовірний тому, що для Хамасу не вигідний, —успішно ввела в оману Ізраїль, США та Захід, і вкотре демонструє, що прогнозування дій іншої сторони не повинно базуватися виключно на логіці «вигідно/не вигідно», а повинно дуже серйозно враховувати бойові спроможності супротивника (особливо якщо вони зростають).

2. Логіка «вигідно/не вигідно» може використовуватись як один із елементів аналізу і прогнозування, проте повинна обов’язково включати достовірні відомості про те, як насправді бачить ситуацію протилежна сторона та якою логікою про «вигоду/не вигоду» керується. Сприйняття ситуації супротивником може докорінно відрізнятися від того, як хочемо бачити її ми.

3. Це дуже сильно співпадає з домінуючим сприйняттям того, що Китай не передаватиме озброєння Росії/не буде розпочинати бойових дій проти Тайваню, тому що це: економічно не вигідно; не відповідає «мирному шляху його розвитку та співіснуванню»/не відповідає поточним економічним ініціативам Пекіна/Китай поки що не готовий тощо.

4. Водночас, насправді бойові можливості Китаю значно зростають; він проводить активні дії на збільшення своєї енергетичної, продуктової та технологічної незалежності; нові законодавчі ініціативи Китаю спрямовані на зменшення вразливостей ззовні і зсередини та посилення консолідації населення. Такі безпрецедентні кроки, окрім як підготовки до війни/серйозної кризи із Заходом інших вагомих причин, здається, не мають.

5. Поточний етап російсько-української війни, підтримка Іраном Росії та близькосхідних терористичних організацій демонструє, що поки що у світі немає інструментів для притягнення до відповідальності країн-агресорів (якщо вони володіють значним воєнним потенціалом та ядерною зброєю). Беззубість Заходу та міжнародних організацій – це чіткий сигнал для Китаю, що відповідальності за свої дії не буде.

6. Тому, якщо Китай хоче досягти успіху, йому надзвичайно важливо так само успішно, як Хамас, ввести в оману весь світ, та зробити свою операцію неочікуваною, а для цього потрібно: безкінечно говорити про мирний розвиток; надсилати численні економічні делегації в ЄС; проводити десятирічні економічні планування та публікувати прогнози свого розвитку. При цьому паралельно приховано готуватись – технологічно, економічно, інформаційно, військово, роблячи вигляд, що час “Ч” — не на часі. І це саме те, що Китай наразі робить.