ПИШІТЬ ЛИСТИ ДРІБОНЬКИМ ШТРИФТОМ
1 min read
Чи проводити вибори під час війни?
Набрало моди останнім часом писати колективні листи (на дєрєвню дєдушкє) на владні пагорби. Навіжено та натхненно, з будь-якого приводу…
Дивна тенденція. З розряду віри в доброго царя. З розряду «по многочіслєнним просьбам трудящіхся». Дивна та в край … принизлива.
Проте, адепти віри у чарівність-чудодійність колективних прошєній несамовито закликають вірити у те, що на пагорбах обов’язково дослухаються до «гласу народу» …
Так вже було. Досить давно, щоб сучасні навіжені активісти чудотворних електронних листів знали цю історію. На початку двадцятого сторіччя у царській росії було дуже модно писати петиції до царя-батюшки. З багатьох приводів та з будь-яких міркувань. При цьому тон та текст листів мав бути специфічно принизливим для того, хто пише і неймовірно лестивий для адресата. Чим більше хвалєбних слів було використано у звернені, то вважалось, що тим швидше звернення буде розглянуто. Чим оте все закінчилось … можна почитати, якщо в школі не вчили тієї історії з «листами щастя».
Так воно закінчіться і цього разу … Неодмінно та невідворотно.
Не бачу жодного сенсу пояснювати навіженим петичникам недоліки та реалії цього методу спілкування з владарювальниками. Адепти простих рішень нестримно вірять у цілющість свого репетування у листуванні. Їх не переконати та не відвернути. Тут будь-які доводи будуть лише спонукати їх писати більше та частіше.
Та нехай пишуть. Врешті решт вони створюють ситуацію проявлення існуючої кризи між людиною та державою. Хай допомогають хоча б у такий спосіб …
Страшніше виглядає ситуація з іншими писунами. Тими, які на догоду владарювальникам вдають із себе Український Народ. Які, цілеспрямовано видають свою (куплену, проплачену режимом) діяльність за реальну волю Народу.
Мова про так звані «громадські організації». Цікаво, від яких громад оці … аферисти—активісти вишукались? Кого вони представляють? Якщо глянути їх персональний список та історію появи, то видно, що вони представляють інтереси кого завгодно, але тільки не Народ.
Така вже в них робота … бути паразитами. Бути грантоїдами та джинсовиками. Бути імітаторами примарної фікції “громадянське суспільство” (яке не представляє жодну з громад). Бути … зручними купленими з потрохами дурниками на побігеньках у тих, хто заплатить.
Їх листи та звернення не коштують нічого, хоч і вартують дуже прийстойні суми …
Такий вже час настав … час для аферистів усіх мастей. Час імітувати життя та волю. Заробляти на нужденності та стражданнях. Час для маніпуляторів, негідників та людожерів.
Час яскравого проявлення окремого виду людських істот, що звуть паразитами.
Він триватиме недовго. І кожна зароблена таким чином гривня вилізе боком отим писунам. Ось побачите. Обов’язково побачите. Щиро то знаю та бажаю цього знання і вам.
