February 7, 2023

УСІМ | UWIN

Українська світова інформаційна мережа | Ukrainian Worldwide Information Network

НАЙСКЛАДНІШЕ У НАС ЩЕ ПОПЕРЕДУ​

1 min read

Декілька сумних цифр з Польщі і не тільки:

1. З початку війни до Польщі перебралося понад 9 мільйонів українських біженців, але 7,25 мільйона українців залишили Польщу, у Польщі залишилося 1,5 мільйона українців.

2. До кінця 2022 року Польща витратила на українських біженців понад €8,3 млрд.
Важливо зазначити, що у цій сумі були як кошти польського бюджету, так і гроші ЄС.

3. Але цікаво інше: Українські біженці у Польщі вже заплатили $2,4 млрд податків (!!!). Тобто поляки починаю отримувати вже й прямі вигоди від залучення українців!

У середньому, виходить, $1600 на одного українця.
Але якщо взяти лише дорослих – то близько $2000, за кожного дорослого (!)

Якщо порахувати в середньому, що подібні податки могли б бути сплачені всіма біженцями, які поїхали до Європи, то сума вийде близько $14 млрд податків, сплачених не в Україні, а в інших країнах.

Тобто саме такі гроші, потенційно, втратив український бюджет…

4. Населення Польщі на 2022 рік було близько 37 млн. чоловік і за рік воно зросло на 1,5 млн. осіб або на 4%. Які приїхали із заощадженнями, стали користуватися та платити за послуги (оренда, таксі), знімати та купувати житло. Загалом – збільшили споживання.

5. Як наслідок – зростання економіки Польщі за 2022 рік очікується понад 4,6%.

І хороші перспективи для Польщі у майбутньому через асиміляцію українців, чиї діти пішли до школи і хто вже знайшов роботу, житло і навіть відкрив бізнес.

6. Щодо України — ми втратили: виїхали в Європу та в інші країни близько 14,5 млн осіб (з яких близько 4,5 млн у Росії).

Країну залишило понад 35% її населення. А отже – не менше 35% споживання. Щонайменше 35% трудових ресурсів. І не менше ніж 35% потенціалу для економічного зростання.

7. До речі, що практично повністю збігається з падінням економіки у 2022 році.

Який висновок?

Насправді – дуже сумний. Вигравши війну, ми отримаємо зруйновану економіку, стислий споживчий ринок, економічно активних українців (українок), які залишили Україну, і воїнів з великою кількістю питань до влади та до нас усіх, які повернуться з фронту.

Моралі не буде. Найскладніше у нас ще попереду. Але спочатку треба перемогти!

Анатолій Амелін

Від УСІМ:

Цікаві спостереження Анатолія Амеліна як економіста. Чи усвідомлює він, якою мірою до цих прицесів, починаючи від повномасштабного вторгнення Росії в Україну і до демоґрафічних змін, економічних зрушень та інших втрат, спричинився УкрАінскій інстітут будущєго, до якого причетний пан Амєлін, у якому засіли українобайдужі й українобіжні сили і який є мозковим центром крайнього лібералізму російського штибу?

До теми:

Українізація України як факт і фактор системних змін: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2019. — 230 с.

В‘ячеслав Чорновіл як феномен української історії й політики: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2019. — 201 с.

Будапештський формат: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 294 с.

Україноцентризм, журналістика і система ЗМІ: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 449 с.

Світове українство — рушійна системних змін в Україні: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 309 с.

Системні зміни — перспектива для України: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 393 с.

Трансформаційна місія Українського Козацтва: Статті, нотатки — Вашинґтон: Видавництво Україна Інк. — 2021. — 210 с.

Інтелектуальна еліта України як проблема: Статті, нотатки. — Вашинґтон: Видавництво Україна Інк. — 2022. — 729 с.

Leave a Reply

© 2017 - 2021 Ukraina, Inc. All Rights Reserved. No part of this site can be used without a hyperlink to a particular publication.  Newsphere by AF themes.