ЄВРОПЕЙСЬКА СКЛАДОВА ПРИЧИН ВІЙНИ
1 min read
Типова для сучасних «пересічних еліт Європи» ментальна установка на заборону вирішувати конфлікти у немілітарний спосіб, за жодних обставин не застосовувати силу, спонукала до розв’язання війни. Не тільки в українських Землях. На усьому пострадянському просторі. Та навіть на Близькому Сході і країнах Африки, де росія та Китай розпочали нечувану за масштабами приховану експансію насильства.
Сучасна позиція Європейських еліт безпрецедентно небезпечна для усього світу. Структури колективної безпеки та структури колективного контролю виявились нікчемними пожирачами шалених бюджетів із повністю нульовим результатом.
Безпорадність та некомпетентність стали сучасними синонімами стану структур колективної безпеки, нездатними ні на що, окрім висловлення занепокоєності різних ступенів глибини.
Отже усі сучасні події, що відбуваються останніми роками вказують на неспроможність європейських держав адекватно відповідати на виклики та загрози. Кінець історії дійсно наступив для європейського лідерства у питаннях організації життя людей у усьому світі. Жодного суду щодо агресії росії не відбудеться за сьогоднішніми уявленнями європейців про правильність та право.
Саме на це й розраховували кремлівські бандоси та ідеологи примарної російської величі розпочинаючи війну. Кремлівські карикатурні персонажі дуже ретельно вивчили предмет своєї агресії. І це не Україна з її не проявленим формально Українством. Кремлівці добре вивчили саме європейський істеблішмент та світогляд сучасних європейців.
Отже життєво актуальне питання – що сьогодні зрозуміли Європейські еліти? Чи здатні вони сьогодні переглянути власну позицію щодо використання зброї? Чи зможуть сьогодні усвідомити причини та наслідки сучасних подій? Чи готові сьогодні змінити власні концептуальні погляди на реальність?
Питання риторичні. Нажаль, прозріння та пере-налаштування «переліку європейських цінностей» справа не швидка та по особливому кропітка. Класична сучасна Європа з її «стамбульськими конвенціями» та відсутністю розуміння між добром та злом, програла цю війну.
Програла не тільки агресивний росії, а ще й кожній потворі, яка вважає насильство єдиним правильним порядком облаштування співжиття.
Програла та ще не усвідомила, ані власного програшу, ані власних помилок, ані власних перспектив …
Кремліни помилились, фатально. Для показової атаки та демонстрації сили обрали не той об’єкт. Якби об’єктом військового захоплення було обрано, скажімо країни Прибалтики, то це відбулось би за тиждень з наступним показовим підписанням якоїсь нікчемної «версальсько-амстердамської» угоди та наступними збиранням сил для ескалації та подальшого насильства. І все це під «висловлення глибочезного занепокоєння» світовими організаціями.
Європа б не билась. Усі їхні потужні війська та системи високотехнологічних озброєнь не стали б перевагою та інструментом перемоги або успішного опору. Усі склади озброєнь виявились би захопленими десантними групами, а гарнізони обеззброєними у перші ж години …
До речі, зараз існує неймовірно висока небезпека розв’язання росією військових дій саме проти європейських держав, які розташовані поруч з Україною. Такий стратегічний хід абсолютно вкладається в концепцію кремлівських утирків. І немає змісту тут обговорювати доречність, логіку або усвідомлення росіянцами далеких наслідків власних дій. Такий хід абсолютно в їх традиційно збоченій логіці.
Європа приречена … приречена на зміни власних підходів до оцінки реальності та корекції світоглядної моделі буття. Навіть якщо не відбудеться російського вторгнення. Європа приречена на зміни. На колосальні, тектонічні зміни свого світогляду.
