ДЕРЖДЕПАРТАМЕНТ США: ПОДІЇ В УКРАЇНІ​

З брифінґу прес-секретаря Держдепартаменту США Неда Прайса

1. В Україні знайдено іранські безпілотники. Росіяни насправді користувалися ними. Наскільки це додається до портфоліо Ірану, коли ви думаєте про залучення, або JCPOA, або інші ракурси.

Для нас це нагадування про те, що ми отримуємо – я не хочу бути гіперболічним, але якщо не кожен день, то тільки приблизно кожен день про важкий вплив, який представляє Іран і який багато в чому Іран експортує по всьому регіону і в даному випадку далеко за його межі. У нас немає ілюзій щодо природи іранського режиму. Це не є підставою не дотримуватися угоди, яка б назавжди та перевірено блокувала іранську ядерну зброю. Це є підставою для продовження такої угоди, яка назавжди та перевірено забороняла б Ірану отримувати ядерну зброю.

Кожен виклик, з яким ми стикаємося, починаючи від програми балістичних ракет Ірану, закінчуючи його підтримкою довірених осіб і терористичних угруповань, підтримкою Росії в цьому випадку, його шкідливими кіберпрограмами – кожен з цих викликів стає тим більш складним, якщо Іран сприймає безкарність, яка прийде з ядерною зброєю. Ось чому президент Байден прагне, щоб Іран ніколи не отримав ядерну зброю. Ми продовжуємо вважати, що взаємне повернення до дотримання JCPOA є найефективнішим засобом для досягнення цього, але це зобов’язання, яке залишатиметься в центрі нашої зовнішньої політики, JCPOA чи ні.

2. Після вторгнення в Україну сенатори Шахін та Ромні внесли до Конгресу двопартійний законопроект, який вимагає від адміністрації США розробити всеосяжну стратегію щодо Чорноморського регіону. Чи є сьогодні в адміністрації якась стратегія щодо Чорноморського регіону, поки цей закон не ухвалено? США підтримують Румунію, Болгарію та своїх союзників по НАТО. Але є деякі партнери, такі як Грузія, дуже вразливі у цьому регіоні.

Ми говорили з усіма нашими партнерами у Чорноморському регіоні, і це життєво важливий регіон, який має життєво важливе значення не лише для регіону, а й для всього світу. І ми говорили про життєздатність та незамінність цього регіону для ширшої міжнародної спільноти в контексті зернової угоди, яку Україна, Туреччина та ООН, а також Росія погодили та здійснили, враховуючи, що країни вздовж Чорного моря – і особливо Україна – це житниця для всього світу. Це регіон, багатий на енергоресурси. Це регіон, багатий на природні ресурси. Це регіон, який має міцну дружбу зі США.

В регіоні є кілька наших союзників по НАТО. Ми говорили про нашу прихильність до їхньої оборони, про нашу готовність працювати з ними для досягнення наших спільних інтересів, для захисту наших спільних цінностей. І це те, що ми також обговорюємо з нашими партнерами на пагорбах.

3. Яка стратегія США у Чорному морі?

Я не впевнений, що це відповідний форум, щоб повністю викласти нашу стратегію на Чорному морі загалом. Зобов’язання, які ми взяли на себе перед нашими союзниками та партнерами у Чорноморському регіоні, визнаючи, що це регіон, який має життєво важливе значення не тільки для країн, розташованих по сусідству, але далеко за його межами. Ми проводили такі розмови з Конгресом.

4. Чи планує міністр найближчим часом відвідати, наприклад, Болгарію чи Румунію? Він побував, здається, у 25 країнах із початку роботи адміністрації. А з війною в Україні можна припустити, що важливість Чорного моря зросла, але він не був у жодній з цих країн

Є лише кілька днів на тижні та кілька годин на добу, які обмежують нашу здатність подорожувати скрізь, куди б ми не захотіли. Але, звичайно, в цій будівлі і в цій адміністрації є низка високопосадовців, які їздили до цього регіону, і маю всі підстави очікувати, що Держсекретар неодмінно захоче туди потрапити і, певного часу, у потрібний момент, потрапить.

5. Ви думаєте, що останні події в Україні, успіхи України, могли б допомогти впоратися з деяким небажанням Європи посилати зброю? Ви, можливо, бачили, як міністр закордонних справ України Кулеба сьогодні критикував Німеччину. Як ви вважаєте, чи може це допомогти європейцям з більшою готовністю відправляти зброю? США заохочують їх до цього?

По-перше, секретар Блінкен на зустрічі з президентом Зеленським, міністром закордонних справ Кулебой та їхньою командою у четвер у Києві висловив цю думку приватно, але також зробив це і публічно. Це лише початок, і це було раніше, коли наші українські партнери інформували нас про прогрес, якого вони досягли станом на кінець минулого тижня. Ми бачили, як вони досягли додаткового і дуже значного прогресу як на півночі, так і на півдні за минулі дні після того, як ми покинули Україну.

Це результат кількох факторів. Мужності, рішучості, хоробрості та відваги наших українських партнерів, але мужності, хоробрості та рішучості, які багато в чому стали можливими завдяки допомозі в галузі безпеки, яку США та наші партнери по всьому світу могли надати. З 24 лютого лише США надали допомогу в галузі безпеки на суму близько 14,5 млрд. дол. Це допомога у забезпеченні безпеки для задоволення потреб у даний момент, саме те, що наші українські партнери просили для боротьби на даному етапі, для битви за Київ у перші дні, у міру просування битви на південь та схід Донбасу в останні тижні та місяці.

Ця стратегія, яку ми реалізуємо разом із нашими партнерами та союзниками, виправдала себе. Вона довела свою ефективність, коли Україна здобула рішучу перемогу у битві за Київ у перші дні цієї війни. Це стратегія, яка ще раз доводить свою ефективність через позиціонування наших українських партнерів, щоб вони могли бути ефективними на полі бою.

Але, зрештою, важливу роль відіграє наша допомога у сфері безпеки, допомога у сфері безпеки десятків країн, близько 50 країн по всьому світу, включаючи допомогу у сфері безпеки наших європейських союзників. Але, зрештою, вирішальним фактором тут є те, що наші українські партнери завжди матимуть рішучість, якої ніколи не буде у росіян. І Блінкен говорив про це минулого тижня; він говорив про це і раніше цього тижня. Українці виборюють свою демократію. Вони виборюють свою свободу; вони виборюють своє майбутнє; вони виборюють свою країну. Росіяни, які були перекинуті, у деяких випадках призвані до армії, у деяких випадках випущені з в’язниці, у деяких випадках найняті приватними військовими підрядниками на території України – вони не борються за ці речі. У багатьох випадках вони не знають, за що вони борються.

Тому в міру того, як Україна веде контрнаступ, у деяких випадках ми бачимо, що російська оборона виявляється не такою вже стійкою, і це говорить про прогрес, якого досягли наші українські партнери. Ми завжди говорили, що цей конфлікт, ця війна, війна Росії проти України не буде лінійною з погляду територіальних завоювань. Але ми вважаємо, що ми поставили наших українських партнерів на шлях, який допоможе їм організувати ефективний захист своєї країни. Ми бачили це у перші дні. Ми бачили це у наступні дні.

6. Чи не думаєте Ви, що Україна, вважаючи, що одна з найважливіших європейських країн не бере на себе зобов’язання у цьому сенсі, підриває солідарність, про яку Ви говорили? Це не стосується лише Німеччини.

Європейські країни, безумовно, наші союзники з НАТО, надають важливу гуманітарну допомогу, а також економічну допомогу та допомогу у сфері безпеки. Наші європейські союзники надали, коли йдеться про допомогу в галузі безпеки, постачання та системи, які доповнюють постачання та системи на мільярди доларів, які ми надали нашим українським партнерам.

І я думаю, річ у тому, що те, що ми надавали, те, що надавала Європа, те, що надавали країни у всьому світі, не було статичним. Воно розвивалося в міру того, як змінювалася природа конфлікту. Коли на початку конфлікту був потенціал міської війни, коли Москва думала, що може обезголовити столицю, взяти всю країну силою, ми постачали саме такі протитанкові та протиартилерійські системи у великій кількості. У міру просування на південь, на схід, де зараз триває бій, далекобійні зенітні системи, артилерія, боєприпаси, бронетехніка, радари, «Стінгери», інші типи систем, які українці використовували з таким великим ефектом для захисту своєї батьківщини, для захисту своєї країни стали ключовою рушійною силою для тієї рішучості та твердості, яку змогли продемонструвати наші українські партнери.

7. У російських державних ЗМІ з’явилися документальні матеріали, що включають різні думки про війну в Україні, причому деякі люди з російського боку навіть пропонують провести мирні переговори. З погляду адміністрації Байдена, чи вважаєте ви це відкриттям дверей для потенційних переговорів із Росією чи Ви чекаєте, коли Кремль справді скаже, що хоче брати участь у переговорах?

Якби все було так просто. Якби Росія була представницькою демократією, демократією, яка спирається на волю народу, це було б інше питання. На жаль, президент Путін та його наближені зробили все можливе, щоб обмежити доступ цієї інформації до російського народу, щоб годувати російський народ постійною брехнею та дезінформацією, намагаючись приховати справжню вартість цієї війни.

У міру продовження війни, у міру того, як все більше росіян повертаються додому в мішках для трупів, повертаються без кінцівок, у міру того, як до Росії повертаються розповіді про жахливу жорстокість цієї війни, здається, що ми починаємо бачити більше розмов у російському народі. Були гучні випадки непокори. Були також дискусії та діалог на нижчому рівні, на які ви вказуєте, по всій Росії.

На жаль, ця система управляється, за великим рахунком, однією людиною. Це людина, оточена не демократично обраними помічниками, а людьми, які в багатьох відношеннях встановили гарантії проти народної думки, які в деяких випадках навіть досягають самого внутрішнього святилища Кремля.

І, крім того, ми бачили, як російський уряд доклав усіх зусиль, щоб обмежити та придушити можливість поширення цих ознак заперечення чи непокори. У перші дні війни десятки тисяч росіян було заарештовано за мирні протести і ходи десятками міст Росії. Зовсім недавно ми бачили журналістів, захисників громадянського суспільства та активістів, адвокатів – усіх заарештували за так званий злочин говорити правду, чи то називати це війною, чи то критикувати президента Путіна, критикувати Кремль. За все це було передбачено кримінальну відповідальність у найбільш ганебний спосіб.

8. Як Ви вважаєте, ці розбіжності у думках, які зараз висловлюються, можуть якось вплинути на те, щоб прокласти шлях до переговорів, чи ні?

Важко сказати. Я думаю, що ми можемо сказати тільки те, що ми бачимо, а те, що ми бачили і чого ми не бачили, досить промовисто. Наші українські партнери послідовно заявляють, що ця війна має закінчитися через діалог, через дипломатію. Ми згодні. Звичайно, щоб дипломатія та діалог відбулися, необхідно, щоб хтось був з іншого боку столу. І ми не бачимо жодних ознак, наші українські партнери не бачать жодних ознак, наші європейські союзники та партнери, які контактували з високопосадовцями, не бачать жодних ознак того, що росіяни готові до переговорів, готові брати участь у цьому діалозі.

Тому наше завдання на даний момент – продовжувати надавати допомогу у сфері безпеки, якої потребують наші українські партнери, тому що ми бачимо зв’язок між тим, що відбувається на полі бою, і тим, що зрештою відбувається за будь-яким столом переговорів, що має з’явитися. Ми хочемо, щоб наші українські партнери перебували у найвигіднішому становищі, якщо і коли з’явиться стіл переговорів. З кожним днем ефективного контрнаступу, з кожним відвоюванням, з кожним сантиметром території, яка або захищена, або відвойована, ця позиція зрештою зміцнюватиметься за столом переговорів.

9. Коли йдеться про нову інформацію, надану сьогодні високопоставленим американським чиновником, про те, що Росія таємно перевела понад 300 млн дол в іноземні політичні партії, не могли б Ви докладно розповісти нам – наскільки ми розуміємо, за словами цього чиновника, цей огляд було розпочато розвідувальною спільнотою цього літа. Отже, коли Росія розпочала своє вторгнення в Україну, чи було їхнє політичне втручання по всьому світу послідовним, чи Ви помітили спад, коли вони розпочали цю справу? Чи є якісь подробиці, які Ви можете нам надати, як ці два аспекти пов’язані між собою?

Це інформація, яка зрештою походить від нашої розвідувальної спільноти, тому мені не хотілося б вдаватися до подробиць. Ми завжди дуже обережні, щоб не охарактеризувати оцінки розвідувальної спільноти. Але я можу сказати, що ми говорили тут, у Білому домі, у Міністерстві оборони про явний напад Росії на суверенітет України; про явний напад на суверенітет України у формі цього грубого вторгнення та цієї грубої агресії, яка триває з 24 лютого, а також протягом восьми або близько того року до цього, з 2014 року.

Але те, що Росія робить у всьому світі у зв’язку з втручанням у вибори, також є посяганням на суверенітет. Це спроба ущемити здатність людей у всьому світі вибирати уряд, який, на їхню думку, найкраще підходить для того, щоб представляти їх, їхні інтереси, їхні цінності. Тому частина нашого завдання полягає не тільки в тому, щоб проводити оцінку, збирати та аналізувати інформацію, а й у тому, щоб оприлюднити те, що ми знаємо, тому що для того, щоб боротися з цим, у багатьох відношеннях ми маємо привернути до цього увагу.

І тому, розкриваючи стратегії та тактику Росії публічно, але потім також обговорюючи ці тактики та стратегії в приватному порядку дипломатичними каналами, каналами розвідки, з партнерами по всьому світу, обмінюючись практикою того, як ми можемо покласти край втручанню Росії, – це теж те, що ми робимо.

10. Оскільки це, очевидно, викликає занепокоєння з приводу втручання Росії в американські вибори, проміжні вибори, чи були або чи будуть американські офіційні особи чітко сформульовані для Росії, що будуть витрати, якщо вони будуть втручатися у проміжні вибори, які очікуються цієї осені?

Це було дуже чітке послання і це було дуже чітке послання від цієї адміністрації. Ви, можливо, це було послання, яке ми наголосили, коли в перші місяці роботи цієї адміністрації ми ввели санкції проти Російської Федерації за їхнє втручання, за SolarWinds, за те, що вони зробили і продовжують робити з Навальним, використання хімічної зброї. Отже, це послання стосується всіх країн світу. Будь-яка спроба втручання у нашу демократичну систему зустрінеться сильними і жорсткими наслідками.

11. Отже, немає необхідності прямо повторювати це послання з наближенням до виборів?

Це послання, яке добре відоме нашим конкурентам, нашим суперникам та нашим супротивникам по всьому світу.

12. Чи не могли б Ви сказати конкретно про обмін розвідданими та про ту роль, яку, на вашу думку, це грає?

Зі зрозумілих причин я можу сказати про це дуже багато. Але ми завжди говорили, що надаватимемо нашим українським партнерам все необхідне для самозахисту. Часто в цьому контексті ми говоримо про допомогу в галузі безпеки, але ми надаємо їм інформацію, необхідну для захисту їх батьківщини, для захисту їх території, для захисту від агресії Росії, що триває. Ми підтримуємо тісні відносини з Україною з цілого ряду напрямків – військового, дипломатичного та інших каналів. І ми збираємося продовжувати надавати нашим українським партнерам інструменти, необхідні для захисту своєї свободи, батьківщини, країни.

13. Сенатор Ворнер припустив, що ці успіхи українців – все це завдяки розвідданим, наданим США. Чи це є прямим втручанням у війну?

Це результат рішучості українців.

Це результат того, що українці роблять на полі бою. Це здебільшого результат рішучості, яка в них є – якої у росіян, очевидно, немає, тому що вони не можуть її мати – захищати свою батьківщину, захищати свою свободу, захищати свою демократію. Ми – і наші партнери по всьому світу – виконуємо допоміжну функцію. Ми надаємо допомогу в галузі оборонної безпеки, яка потрібна нашим українським партнерам для ефективної роботи. Вони використали це з великим ефектом, але ніхто, крім українців, не повинен ставити собі в заслугу те, чого вони досягли.

14. Ви щойно сказали у своїй відповіді, що події минулих вихідних довели нашу правоту. Це також довело правоту українців. Вони весь час говорили, що дайте нам те, що нам потрібне, і ми закінчимо роботу. Але я думаю, що ключове слово, яке ви використовуєте, – це захист України. Чи змінили події минулих вихідних Вашу мету: допомогти їм захистити Україну чи допомогти виграти війну?

Наша мета залишається незмінною від початку цієї агресії. Це бачити Україну, яка залишається демократичною, залишається суверенною, яка залишається незалежною, і яка в майбутньому процвітатиме і матиме засоби для захисту від майбутньої агресії. Це те визначення успіху, яке президент дав у своїй статті, написаній на цю тему кілька місяців тому, і це дійсно є основою нашої стратегії підтримки українських партнерів.

Переклад Green Country English School