ОЛЕКСІЙ ОСКЕР VS СЕРГІЙ ПРИТУЛА
1 min read
Нашу увагу в соцмережах привернув Олексій Оскер — діловий чоловік, який через свій Благодійний фонд Олексія Оскера збирає кошти, закуповує потрібне, возить у зону бойових дій і пильнує за тим, щоб закуплене ним потрапляло в потрібні — солдатські — руки.
Боротьба з нечистими на руку офіцерами ЗСУ (від командира батальйону й вище), які привласнюють усе, що можна привласнити: починаючи від автомашин і закінчуючи приватними посилками рядовим воякам від їхніх родин, — один із найважливіших видів волонтерської діяльності О. Оскера.
Завдяки цьому О. Оскер зажив неабиякої популярності серед рядових вояків і молодших командирів ЗСУ, які пишуть йому про проблеми фронтових буднів, про стосунки між вояками та офіцерами і т. ін.
Один із таких листів від солдата 34-го батальйону 57-ї бригади ми подаємо нижче.
Пан Олексій дуже критично ставиться до Сергія Притули як колеги по благодійництву. У Притули, наголошує Оскер, свої підходи до справи: він співпрацює з командирами батальйонів та офіцерами вищих ланок, легко накопичує величезні суми коштів, але ніколо не надає звіту про їх використання.
Про те, як склалися його взаємини з Притулою, Оскер розповідає у короткому відео, яке ви знайдете після листа з фронту.
* * *
ЛИСТ З ФРОНТУ
Олексій, прошу розголосу!
Я солдат 34 бата, 57 бригади, Хочу розповісти всю правду про наш бат і бригаду.
Бригада «злита». Комбриг на даний момент під слідством, тому що виявилося, що його двоюрідний брат — майор РФ (цікаво, чому раніше не подивилися).
На бойових позиціях немає офіцерів — бояться їхати, з’їжджають на шпиталь.
Кваліфіковані фахівці і навчені мінометники стоять в окопах піхотинцями (бо на посаді стоїть Вася, який не бачив мінометів в очі, і ним заткнули дірку в штаті), що призводить до того, що міни прилітають по своїх.
Нас не підтримує арта, її просто немає. Відсутні протитанкові засоби. На позиціях немає медика. Комбат дав наказ; якщо осколкові поранення менше 5 коп., у госпіталь не відправляти, вирізати в польових умовах.
Відсутнє нормальне харчування, [їжу] привозять один раз на добу, холодну, і [по неї] доводиться ходити за 6 км від своїх позицій. Вода виділяється 1,5 л на дві людини на добу.
Немає маталиги для евакуації поранених, що призводить до смертей побратимів. Слова комбата Бури: «техніку треба берегти, а олівців (солдат) привезуть ще». Людей із хронічними хворобами не відпускають до шпиталю.
Комбат кидає 300-х на полі бою, а сам відступає на порожній машині. Людей з АК змушує тримати оборону, коли на хлопців їдуть танки. Рапорти бійців, написані на вищих командирів про прохання підтримки арти, рве на місці, не приймає.
Втрати 34-го величезні: із 800 осіб (на початок березня) нас залишилося 130.
Командири не знають, де, хто і скільки нас на позиції. І взагалі вони не сильно зі штабу хочуть з’являтися де стрілянина.
Командир може побити солдата та погрожувати пістолетом.
Я боюся за життя своє і своїх побратимів, тому що накази наших недокомандирів піддають сумнівам, і ми розуміємо, що якщо виконати наказ то ми 200.
Багато хлопців лягло з-за тупих офіцерів, які ховаються від матерів і дружин загиблих.
Просимо вище командування вжити заходів і допомогти нам.
ВІДЕО ПРО СЕРГІЯ ПРИТУЛУ
Нехай нас почує світ!
Чи ви додали свій підпис до Звернення?
Додайте свій підпис зараз!
Щоб додати ваш підпис, вишліть на ел. пошту ukrainainternational@gmail.com свої ім‘я та прізвище, вкажіть рід занять і посаду, а також місто, штат (регіон) і країну свого проживання.
