ОТРУЙНИЙ ФЕНОМЕН ЄРМАКА

Зараз всесильний і незамінний глава ОП А. Єрмака, «не перша, але й не друга людина у державі» за всю свою феєричну політично-адміністративну кар’єру знаходиться найближче до потенційної відставки.

І тут не має значення, чи закодований Єрмак на плівках Міндіча під псевдо Алі-Баба, чи спільники взагалі намагалися не згадувати його у розмовах, як злого духа. Важливо, що Єрмак гранично дістав надто багатьох як у середині країни, так і за її межами. Майже усіх, окрім В. Зеленського. Ну, і хиба що рф практично не висловлює на адресу Єрмака нічого негативного.

Незадоволеність тінню президента, яка впливає в Україні абсолютно на все, а зараз ще й у міжнародні відносини просочилася, досягла такого градусу, що можливий навіть офіційний розпад монобільшості у Раді з наступним формуванням уже більшості антиофіснопрезидентської. Принаймні, частина депутатів з СН готова виходити з картонками з відомим революційним написом «Дістало!».

У ЗМІ називаються можливі кандидатури на заміну глави ОП — О. Маркарова або Ю. Свириденко (це, якщо уряд піде у відставку повністю), тобто, жінки, які за планом будуть знаходиться під вичерпним впливом Єрмака. А він продовжить керувати всім і всіма в Україні вже з бек-офісу, тобто, перетвориться на чергового Міндіча (може, треба просто посаду таку створити?).

Але саме тут має проявитися один з боків феноменальності Андрія Борисовича. Як тільки він буде посунутий з посади (нехай навіть отримає іншу, радника якогось), то вся його фантастична влада почне миттєво випаровуватися, як роса на сонці. Бо така вже надтекуча природа влади президентського консильєрі в Україні (всі колишні можуть підтвердити).

Ця влада тримається лише на контролі дверей, які ведуть до президента, та вибіркової інформації, яку він споживає. Як тільки Єрмака хоч трішечки посунуть з цієї позиції Цербера, моментально виникнуть нові інформаційно-комунікаційні шляхи до президента, які підуть повз колишнього главу ОП. А доволі скоро будь хто, призначений на заміну, хай найслухняніша людина, почне діяти всупереч колишньому, бо цю нову фігуру почнуть надувати і посилювати всі ті, кому заважав монополізм Єрмака.

Так що, Андрій Єрмак є звичайним клерком — призначили іншого, ніхто і не помітить? Як раз ні, і в цьому проявляється інший бік зазначеною єрмаківської феноменальності (точніше, феноменальності тандема Зеленський-Єрмак). Це як у росії намагалися замінити Аллу Борисівну: начебто теж співають, але нема того ефекту…

Бо Єрмак фактично — людина, яка перетворює Зеленського, дуже талановитого виконавця чужих текстів, на політичного діяча міжнародного рівню, з яким постійно спілкуються глави світових держав. Саме Єрмак створив і підтримує у дієздатності таку-сяку систему виконання рішень президента України. Прибрати Єрмака — і залишаться лише президентські промови.

Тобто, після заміни главі ОП неминуче почне формуватися нова система фіксування президентських рішень і контроль за їхнім виконанням. І вона вже не буде монопольною, як зараз, тому що готових повпливати на ці рішення є аж надто багато. Впливати спробують з декількох центрів у Раді і Кабміні плюс люди з великого бізнесу плюс закордонні партнери. І про чисельних друзів президента забувати не можна.

Таким чином, має скластися, хай і тимчасово, але конкурентна, відносно демократична система взаємодії гілок української влади. Про уряд Національного порятунку мріяти не слід, але будь-яке потрясіння цієї забронзовілої неефективної системи Україні на користь.

Я не торкнувся ще одної, теж феноменальної ролі Єрмака духовного старшого брата президента, який спокійний, впевнений, завжди вірить в свого молодшого і завжди переконує, що все буде добре. І тому Зеленський буде триматися за нього із затятістю залежного. Але про це вже якось іншим разом.