«Я АНДРІЯ НЕ ВІДДАМ»
1 min read
Андрій мій друг, а істина… то по*уй (© афоризм Зеленського)
Кажуть, фраза “Андрія я не віддам” пролунала ще позавчора. Але фактична відмова відправити у відставку фігуранта справи про масштабне розкрадання державних грошей (О Господи! Це під час війни!) сталася сьогодні. Після зустрічі Президента зі своєю фракцією вчора всі чекали на це… Як бачите, нічго не сталося. У день гідності. Як символічно…
Як же смачно, з відтягом Зеленський плюнув у обличчя всій країні! Ось так: хр-р-р-р-р! – набрав слини, а потім харкнув.
І це все, що потрібно знати про пріоритети Президента України.
Весь негатив… Якщо в країні на сьогодні і існує загальнонаціональний консенсус, то він полягає в тому, щоб усунути з оточення Президента Андрія Єрмака. Є за що, всі подвиги цієї потвори широко відомі. Тепер, ось прямо з сьогоднішнього дня, весь негатив Єрмака Зеленський бере на себе.
По суті, відмовою відправити у відставку людину, голос якої є на плівках НАБУ, Зеленський остаточно і безповоротно позбавив себе шансів бути обраним на другий президентський термін (як на мене, і так примарних, але тепер уже, як каже молодь – габела).
Виникає резонне питання – чому?
Робочих версій у мене поки що лише три. Любовні стосунки між Зеленським і Єрмаком. У Зеленського діти, дружина. Єрмак – холостяк. Але із дівчатами грається. Ця версія нежиттєздатна.
Друге — Зеленський безпорадний управлінець, сам не може взагалі нічого. Усі 7 років основне його навантаження тягнув Єрмак. Це могло б бути так, швидше за все, значною мірою так і було, але… Зеленський хоче бути Президентом ще й другий термін. Єрмак тягне його на дно, присутність Єрмака в оточенні Зелі та перемога того на виборах – взаємовиключні речі. Якоїсь миті мінуси від присутності цього персонажа для Зеленського сильно перевищили плюси. І потрібно було би позбавлятися красеня, але ні. Тобто, і ця версія повз.
Залишається лише компромат. Зеленський не може вигнати Єрмака, бо той шантажує його компроматом. Причому це не обов’язково держзрада. Для маленького нарциса набагато страшніша може бути ганьба. Щось настільки соромне, що варте навіть президентської посаді, а за великим рахунком, і країни (хоча своя шкура, без сумніву, для Членопіаніста значно важливіша).
Що далі?
Зеленський вдаватиме, що нічого не сталося, займатиметься тим, чим займався. Це в той час, коли вся країна начебто занесла ногу перед кроком… Типу – давай, звільняй! І – тиша. Нічого не відбувається.
Ось цей відтягнутий маятник, що завмер у крайньому становищі, набирає кінетичну енергію ненависті щодня. Гнома вже зігнуло під такою вагою, але він наполегливо гне своє. Ну що ж… Його знесуть, навіть якщо нашій країні не судилося вижити.
Безперечно, вони ще спробують грубо сфальсифікувати вибори. Спробують створити умови, за яких голоси виборців, якщо ці вибори все ж відбудуться, малюватимуть самі. Я чув про план провести вибори Президента за 3 тижні – та з електронним голосуванням!
Даю дуже високий відсоток за те, що громадянське суспільство в Україні цього не допустить. Те ж саме стосується й кримінальної справи проти Залужного, щоб не допустити його до виборів.
Тепер… якщо вибори будуть проводитися за звичайною процедурою, без лазівок для підтасовування, Зеленський втече з країни, навіть не чекаючи на результати екзит-полів.
І так, якщо НАБУ має ті штуки, що по 17 гривень, найближчими днями ми побачимо-почуємо нові плівки, вже з конкретикою. Але там не можна, мабуть, розрізати… роз’єднати нерозлучних друзів. Саме тому повного варіанта ми й досі не маємо. У нових плівках, мабуть, буде конкретика вже про Бубочку.
Що потім… Потрібно підставити країні плече. Це вже було. Я братиму участь.
Спочатку вистоїмо. Потім переможемо орків. Потім передавимо внутрішніх гнид. Тому що Україна вічна.
Слава Україні!
