ПОМ’ЯНІМО ПОБРАТИМІВ ПО ПЕРУ!
1 min read
27 жовтня 1937 року. Сандомир…
Сьогодні, коли в Україні авторитаризм уже став небезпечною реальністю, треба було б на державному рівні осмислювати трагедію в Сандормасі, аби вона ніколи не повторилася, проте хто це робитиме? Менеджери? ВР, захаращена СН? Чи є ще хтось? Хіба що жменька національно свідомої громадськості, яка пам’ятає московський терор проти українців, що триває подосі.
27 жовтня 1937 р., в Сандармосі розпочався “новий” виток комуністичного садизму — “подарунок” до 20-тиріччя жовтневого перевороту. На підставі таємної шифрограми на русском язикє (5 серпня 1937 р.) й спеціальної директиви наркома внутрішніх справ м. єжова (16 серпня 1937 р.) було сплановано ліквідацію соловецьких етапів, що виявилися «не рентабельними».
Наказ комісара госбез(с)опасності (держбезбеки) почав діяти з 25 серпня. 9 жовтня особлива «трійка» Управління НКВД Ленінградської області розглянула справу оперативної частини Соловецької в’язниці ГУДБ НКВД СРСР про ліквідацію 134-х «українських буржуазних націоналістів», які немовби утворили «Всеукраїнський націоналістичний блок» (протокол №83).
Напередодні «свята» жовтневого перевороту начальник СТОНа і. апетер отримав наказ подати список 1825-ти в’язнів, призначених на знищення на підставі рішення «трійки» під керівництвом начальника УНКВД Ленінградської області л. зайковського (псевдонім генріха штубіса), який безпосередньо виконував секретне завдання кремля про «масову чистку» так званих виправно-трудових таборів, нахвалявся, що й самого К. Маркса змусив би зізнатися в роботі на «залізного канцлера» О. фон Бісмарка.
Розстріли соловецьких в’язнів відбувалися в три етапи. Більшу їх частину етапували із Соловків в Кемь, а потім залізницею в Медвєжєгорськ –– «столицю» Біломорканалу ім. й. сталіна, аби подалі від людського ока знищити в урочищі Сандармох, біля м. Повенець. Безпосереднім виконавцем катівської акції був капітан держбезпеки, ударник соціалістичної праці м. матвєєв, який мав два класи освіти, в партійній анкеті, у графі «національність» записав себе «інтернаціоналістом», був премійований за свої злочини цінним подарунком і путівкою в санаторій. Цей типовий сталініст, класово свідомий виконавець більшовицької волі 27 жовтня, 1, 2, 3 та 4 листопада 1937 р. власноручно розстріляв 1111 жертву (іноді йому допомагав помічник коменданта УНКВД молодший лейтенант г. алафер), тобто від 180-ти до 260-ти в’язнів щодня.
Серед них –– М. Зеров, Лесь Курбас, А., О. та Б. Крушельницькі, В. Підмогильний, П. Филипович, В. Поліщук, Г. Епік, Марко Вороний, О. Слісаренко, М. Яловий, академік М. Яворський, С. Грушевський та багато інших, зокрема колишні члени Галревкому В. Атаманюк, М. Козоріз, Мирослав Ірчан, І. Сіяк.
Ще одна група в’язнів (письменник В. Вражливий, літературознавці М. Нарушевич, Ан. Лебідь, журналіст М. Любченко, професор-лікар В. Удовенко, лікар Владимира Крушельницька та багато інших –– всього 507 осіб) була «ліквідована» 8 грудня 1937 р. в Північній Карелії (за версією протоколів «трійки» №№134, 198, 199 –– неначе в Ленінграді).
Останню групу (200 осіб) засудили на знищення 14 лютого 1938 р. До припинення навігації 500 осіб вивезли до Ленінграда, де їхні сліди загубилися під кулями енкаведистів. Табір повністю ліквідували 1939 р. Єдиний (?) серед соловецьких в’язнів Є. Плужник помер власною смертю 2 лютого 1936 р. в туберкульозній палаті №2. У довідниках зазвичай фальсифікувалися дати знищення письменників.
Таким чином радянська влада силкувалася приховати страшну правду про масове вбивство. В офіційних документах зазначалося, що, наприклад, В. Підмогильний помер 19 грудня 1941 р. від «раку печінки», Г. Епік –– 28 січня 1942 р. і т. д. На росії відбулося “судилище” над світлою людиною – Ю. Дмитрієвим, який розпочав дослідження злочинів комуністичного режиму (“великий терор”) в урочищі Сандамох. Тріумф матвєєвих? Що змінилося?
Юрій Ковалів
Шановні друзі! УСІМ — платформа, яка публікує цікаву інформацію про Україну та українське зарубіжжя. У нас немає передплати. Ми відбираємо, редагуємо й публікуємо цю інформацію власним коштом. Ваша фінансова підтримка допоможе нам розширювати наші можливості й підвищувати якість матеріалів. Дякуємо вам за вашу щедрість!
Dear friends! UWIN is a platform that publishes interesting information about Ukraine and Ukrainians abroad. We do not have a subscription. We select, edit, and publish this information at our own expense. Your financial support will help us expand our capabilities and improve the quality of materials. Thank you for your generosity!
