РУКА СМЕРТІ

Я зрозумів, що Правила вже переписують

Після 26 червня не пишу до мережі. Аварія та смерть одного учасника руху на дорозі вразила, хоча я їх бачив —перебачив.

Ще в обід громада Вишгорода стала на коліна, проводжаючи в останню дорогу героя цієї війни Геннадія Демінського.
У демобілізованого воїна зупинилося серце.

Вельможний жлоб повернув своєю іномаркою всупереч Правилам. “Фольксваген” перегородив зустрічну смугу. На ній в цю мить розганявся після швидкісних обмежень крутий ровер.

Мотоцикл врізався в несподівану перешкоду. Капот авта розлетівся на друзки — сорокарічний мотоцикліст загинув від зіткнення.

Бицяра за кермом знищив ймовірного захисника Вітчизни. Рвуться серця бійців і на передовій, і в житті серед цивільних.

Керівниця Хмельницької МСЕК, заслужений лікар України, депутат обласної ради Тетяна Іванівна Крупа забезпечила фальшиву інвалідність цілій армії дезертирів. Вона завдала величезної шкоди обороні країни. Схоже, її за це не покарають.

Командири на фронті приховали (або зумисне створили) тисячі випадків СЗЧ. Вище командування не могло не знати про ситуацію. Становище й досі перебуває в критичному стані.

Мусять помирати герої, множитися вдови й сироти, щоб рука смерті дотягнулася до горла держави. До вбивств офіцерів, до масової загибелі на полігонах. Натомість буйствують корупціонери і нишкнуть правоохоронці: суд і прокуратура — на інвалідності.

“Зродились ми великої години…” Вистраждану Україну не здатні пустити з ряскою за водою дрібні злодюжки й аферисти. Однак через них “пливе кача” не сама…

Мої попутники в поїзді мали з собою БпЛА. Вони пройшли обовʼязкову перевірку в Херсоні, як і я, але у мене дрона не було. Хлопці жваво спілкувалися “па-рускі”, на зауваження відповіли, що такою мовою технічна документація. І я зрозумів, що Правила вже переписують.

Віктор Тютюн

З коментарів:

Галина Паламарчук: Довірливих, добрих, з усіх боків войовничо толерантних банальні граблі вкотре б‘ють по лобі… чи прийдуть коли розумні і безкомпромісні?

Людмила Поліщук: А мені здається, що правила так і не дописали. Бо ,,па русскі” (яке вони вкрали, а правильно ,,па масковскі”), в армії говорить більша половина. Кажуть, воюють за те, щоб якою мовою (по факту ,, язиком “) можна вибирати було. А вбивця Фаріон тихо усміхається захищений ґратами.

Микола Мох: Ось завдяки цьому всьому, що твориться в державі, у війську, цьому беззаконню, цій незнищенний корупції, Україна і воює так довго, щодня втрачаючи і військових і цивільних не на лінії оборони!

Я вже не дивуюсь тому, що на моїй Харківщині, і в місті Харкові на дорогах, мало не щотижня смертельні аварії, наїзди…

Таке враження, що вже не потрібно додержуватись правил дорожнього руху — війна все спише! І гинуть люди, а мажори, та і не мажори їздять з такою швидкістю, що страшно переходити вулицю, навіть на пішохідних переходах — ще не доходиш і його середини, а вже за тобою пре машина, а то — і перед самим твоїм носом!

І — нічого, всі звикли, відповідальності ніякої, то чому ж не ганяти на всіх геройських парах?!

Сумно все це, шановний друже Вікторе…

Коли ж таки Україна стане цивілізованою державою, в якій закони будуть однакові для всіх без винятку?!
Риторичне питання…