EUROPE IS AT WAR | ЄВРОПА У СТАНІ ВІЙНИ
2 min read
Screenshot
ENG | УКР
EUROPE IS AT WAR
Not just us anymore…
Europe is preparing for war with Russia. Loud statements. Bigger budgets. Military production lines ramping up. Headquarters and governments run WarGames. They speak in timelines of 3 to 5 years. It all sounds rational. Reassuring even.
But here’s the truth Europe still refuses to admit: they’re already in the war.
They’re preparing for future missile strikes, landings on northern shores, full-scale offensives. But Russia is already attacking — and not hypothetically. What’s being revealed is not just weakness — it’s unpreparedness for a new kind of European war.
In a recent episode of the podcast War Game, the UK government debated whether a potential Russian strike would be conventional or nuclear. Meanwhile, Russia has already been severing undersea internet cables in the Baltic using civilian ships. This is hybrid warfare. No explosions. But who said there would be? At least, not right away.
Our European partners are studying our experience — but only since 2022. Not how the war began. Not how Yanukovych happened. Not what Tuzla was.
Not who shot down the Israeli plane — or covered it up. Not the gas deals. Not the extension of Sevastopol’s lease. Not the seizure of lighthouses in Crimea. But that was the real beginning of our war.
And Europe has already been attacked. The artificial migrant crisis on the Poland-Belarus border. Cut communication cables. Airspace incursions.
Poisonings in the UK. All attacks. All swallowed. Ignored. Underestimated.
Now Russia is playing stronger cards: Far-right movements gaining ground across Europe.
Public thanks to Musk and Trump — because they’ve already lost.
Suddenly, quietly. But lost.
For now.
Pro-Russian MPs in Latvia once again demand “protection of the Russian language”.Out loud.
Unpunished. In year four of a full-scale war.
The Orban-Fico-Vučić trio? Not “pragmatic”. Just familiar.
It’s Yanukovych all over again — step by step. Same script. Different stage.
And let’s not even start on the number of Russian citizens freely travelling across Europe.
How many are already here?
Spies. Coordinators. Spotters.
People building lists of patriots. And future collaborators.
Has any EU government shut that gate? No.
These are not signs of a possible war. These are acts of war.
Russia is not preparing for war.
Russia is at war.
And so is Europe — only it refuses to see it. But it will have to.
Especially now, with the U.S. drifting back toward Trump, we must face reality together:
This is our common war.
Not in 3 to 5 years. Now.
We’ll either stand and win — together — or Europe won’t face “just another war”. It’ll face a new world order. Not the one built around “Never again.” But the Russia that proudly claims: “We can do it again.”
Petro Andriushchenko
***
ЄВРОПА У СТАНІ ВІЙНИ
Не тільки ми…
Європа готується до війни з Росією. Гучні заяви. Більші бюджети. Військове виробництво нарощується.
Штаб-квартири та уряди проводять Військові ігри. Вони говорять у часових рамках від 3 до 5 років. Все це звучить раціонально. Навіть заспокійливо.
Але ось правда, яку Європа досі відмовляється визнати: вони вже у війні.
Вони готуються до майбутніх ракетних ударів, висадок на північних берегах, повномасштабних наступів.
Але Росія вже атакує — і не гіпотетично. Те, що виявляється, — це не просто слабкість, а неготовність до нового виду європейської війни.
У нещодавньому епізоді подкасту «Військові ігри» уряд Великої Британії обговорював, чи буде потенційний удар Росії звичайним чи ядерним. Тим часом Росія вже перерізала підводні інтернет-кабелі в Балтійському морі, використовуючи цивільні кораблі.
Це гібридна війна. Без вибухів. Але хто сказав, що вони будуть? Принаймні, не одразу.
Наші європейські партнери вивчають наш досвід — але лише з 2022 року.
Не те, як почалася війна. Не те, як стався Янукович.
Не те, що таке Тузла.
Не хто збив ізраїльський літак — чи приховав це.
Не газові угоди.
Не продовження оренди Севастополя.
Не захоплення маяків у Криму.
Але це був справжній початок нашої війни.
А Європу вже атакували.
Штучна міграційна криза на кордоні між Польщею та Білоруссю.
Перерізання кабелів зв’язку.
Вторгнення в повітряний простір.
Отруєння у Великій Британії.
Усі напади. Усі проковтнуті. Ігноровані. Недооцінені.
Тепер Росія розігрує сильніші карти:
Ультраправі рухи набирають обертів по всій Європі.
Публічна подяка Маску та Трампу — бо вони вже програли.
Раптово, тихо. Але програли.
Поки що.
Проросійські депутати Латвії знову вимагають «захисту російської мови».
Голосно.
Безкарно.
На четвертому році повномасштабної війни.
Тріо Орбан-Фіцо-Вучич? Не «прагматично». Просто знайомо.
Знову Янукович — крок за кроком. Той самий сценарій. Інший етап.
І давайте навіть не починати про кількість громадян Росії, які вільно подорожують Європою.
Скільки їх уже тут?
Шпигуни. Координатори. Спостерігачі.
Люди, які складають списки патріотів. І майбутніх колаборантів.
Чи зачинив якийсь уряд ЄС ці ворота? Ні.
Це не ознаки можливої війни.
Це — акти війни.
Росія не готується до війни.
Росія воює.
І Європа теж — тільки вона відмовляється цього бачити.
Але їй доведеться це зробити.
Особливо зараз, коли США повертаються до Трампа, ми повинні разом дивитися в очі реальності:
Це наша спільна війна.
Не через 3-5 років.
Зараз.
Ми або вистоятимемо та переможемо — разом — або Європа не зіткнеться з «просто черговою війною».
Вона зіткнеться з новим світовим порядком.
Не з тим, що побудований на принципі «Ніколи більше».
А з Росією, яка гордо заявляє: «Ми можемо зробити це знову».
