ЗАЯВА НА ПОДІЛ СВІТУ?

Для України — це заявка про жертву нею для спокою Америки

Продовжуємо обговорення пресконференції Дональда Трампа

Трамп здурів? — це перше враження після заяв президента США про вимоги приєднання Гренландії, Канади і контроль над Панамським каналом.

Ні, такі дуріють по-своєму. І його заяви, як на мене, мають єдиний сенс — це послання Москві і Пекіну включно з Європою: Америка буде закублуюватися в американську півкулю (Гренландія для контролю над багатющими ресурсами Арктики, які дозволяє добувати сучасна техніка), а ви розбирайтеся самі зі своїми проблемами. По-суті, це заявка на поділ світу. Для України — це заявка про жертву нею для спокою Америки.

Жахливо. Але, як кажуть гуцули, чоловік мислит, а Бог креслит. Так не буде, як хоче президент із психологією брокера.

Бо Америка має велику історію ізоляціонізму — довго переказувати, скажу лише, що й Рузвельт вимушено чи ні, але на початку другої світової війни був ізоляціоністом. А довелося воювати в Європі.

Трам — це остання відрижка ізоляціонізму. І його політично- економічна еліта приведе до тями, бо вона не зможе відмовитися від інтересів по всьому світу.

Бо Європа є чинником, який не може ігнорувати і Амерка. А прем’єрка Данії Фредеріксен розкусила зразу посил Трампа, порадивши йому замість Гренландії купувати нарешті Сибір. Тобто вона зрозуміла, що Трамп заявляв для Путіна і тицьнула його в болюче місце.

А головне — Україна воює і не здається. Попри криваві кацапські вбивства. І цим Україна плутає карти торгашів американських. Колись один фюрер німецького народу назвав американців нацією торгашів — він дуже помилявся, але щодо трампів та масків він правий. А торгаші рідко перемагають, коли говорить зброя.

Переможемо. Україна буде вільна — від Сяну до Дону!

Василь Чепурний

З коментарів:

Олег Гук: З ким поведешся — того й наберешся.Його ” права” чи “ліва” рука — Маск, кажуть — здурів вже давно.

Сергій Соломаха: Вибори і різдвяні свята закінчилися, а трапм-маскі шоуцирк — продовжується. А дехто втішав себе, що ось вибори закінчаться… і всьо буде по-брєжнєву.

Олександр Кашич: А як же реагують на це співгромадяни, які вважають свою країну сталою демократією? Як вони сприймають оцю всю його маячню?

Людмила Котляревська: Згодна. Теж такі думки приходили в гості. Про Сибір сподобалось. Але ж там — Китай.

Сергій Шумський: Ці заяви (я не чув — покладаюся на ваше викладення) «простими словами» висвітлюють справді перезрілу через недозрілість попередніх (тегеранськи, ялтинських і постколонізаційних) рішень про встановлення кордонів держав світу.

1. Очевидно, що чинні кордони в Африці, Азії, Америці, та й у Европі, почасти, які креслилися не народами-автохтонами, а заморськими колонізаторами призвели і призводитимуть до війн, етнічних чисток, корупції «обраних кланів» і є не дієздатними. Досвід Етиопії та Судану — перші ластівки процесу встановлення справедливих кордонів у світі.
2. Якщо ти створюєш стратегічний інфраструктурний проєкт, утримуєш його, забезпечуєш його глобальну безпеку, то чому ти ще маєш платити корумпованому уряду країни на землі якої розташований цей обʼєкт, ну, або ресурс? Той, хто сподівається, що державна власність гарантована, а він може розкрадати ресурси країни і жити «на ренту», помиляється. Власник повинен бути здатним захистити свою власність. Так було завжди. І так не стало після Другої світової, бо хтось комусь гарантував непорушність кордонів. Ця гарантія й призвела до всіх цих лівацьких збочень, включно з пацифізмом і занедбанням сектору оборони! Все – цьому кінець! Маєш запаси літію – будь готовим захистити своє право володіти ними, а не вкладай вкрадені кошти держскарбу в пихаті палаци в Конча-Заспі. Воїн — знову стає найповажнішою верствою спроможних суспільств, які не хочуть ставати рабами сильніших сусідів….
   Епоха відповідальних власників повертається. Інфантилізм, спровокований поствоєнними рішеннями про «гарантії безпеки» від сильних слабким йде у минуле..

Ольга Глонь: Аналіз останніх подій, пане Василю, 100%.
Заявка на поділ світу — прямим текстом! Сподівання на ”все буде добре” для України у ближчі роки — сумнівне…