МЕДАЛЬ ҐАРЕТА ДЖОНСА «ПРАВДА І ЧЕСТЬ» 2024 РОКУ

Напередодні вшанування жертв Голодомору-геноциду в Україні Інститут журналістики Шевченкового університету оприлюднив імена лауреатів Відзнаки «Медаль Ґарета Джонса. Правда і Честь», заснованої в пам’ять відомого валлійського журналіста, який першим відкрив світові очі на трагічні події в Україні 1932-1933років.
2024 року почесною нагородою відзначені:

1. ЗОЦ Ігор Олексійович – колишній головний редактор газети «Донеччина», головний редактор газети “Слово Просвіти”, автор публікацій про Голодомори в Україні.

2. МАЛЬКО Вікторія Анатоліївна – викладачка і координаторка Програми вивчення Голодомору на кафедрі історії Каліфорнійського університету (США), авторка монографії «Українська інтелігенція і геноцид: боротьба за історію, мову та культуру в 1920-1930-х роках», підручника «Голодомор, геноцид українців: історія з джерелами» та інших численних публікацій про трагічні сторінки історії України, редакторка колективної монографії «Жінки та Голодомор-геноцид: жертви, очевидиці, призвідниці», альбому «Українські митці зображують геноцид: з нагоди 90-х роковин Голодомору», членкиня редколегії спільного з КНУ імені Тараса Шевченка журналу «American History and Politics».

3. УШИНСЬКИЙ Олександр Євгенович – ініціатор спорудження перших пам’ятників та засновник першого музею Голодомору 1930-х років в Україні, автор численних публікацій на тему Голодоморів, активний учасник російсько-української війни, голова ГО «Асоціації ветеранів, учасників АТО (ООС)», волонтер.

4. ФУТЕЙ Богдан – політичний і громадський діяч, суддя Федерального суду США, член Координаційного комітету допомоги Україні, автор численних ініціатив та публікацій про необхідність визнання голодомору в Україні геноцидом українського народу.

У попередні роки авторитетною нагородою були також відзначені Лариса Івшина – головна редакторка газети «День», ініціаторка і авторка громадських заходів, публікацій та видань про Голодомори в Україні; Володимир Сергійчук – журналіст, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії світового українства КНУ імені Тараса Шевченка, автор численних наукових досліджень і публікацій, присвячених Голодоморам в Україні; Василь Марочко – доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, автор дослідження «Енциклопедія Голодомору»; Джеймс Мейс – американський дослідник Голодомору-геноциду (посмертно), Володимир Василенко – правознавець-міжнародник, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор юридичних наук, професор; Андреа Халупа – американська журналістка і сценаристка українського походження, авторка сценарію, співпродюсерка фільму про Ґарета Джонса «Ціна правди»; Леонід Мужук – журналіст, автор документальних фільмів про Голодомори в Україні, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка; Данилів Володимир-Юрій – канадійський адвокат, ініціатор створення Міжнародної комісії юристів у справі Голодомору (посмертно); Володимир Маняк та Лідія Коваленко-Маняк – подружжя публіцистів, громадські діячі, дослідники Голодоморів в Україні, лауреати Державної премії України імені Тараса Шевченка (посмертно); Павло Смовж – журналіст, редактор газети «Трибуна праці» (Іванків на Київщині), автор дослідження «Треба пам’ятати й горе… Голодомор 1932 – 1933 рр. на Київському Поліссі: спогади очевидців, цифри і факти»; Віктор Ющенко – третій Президент України, ініціатор вшанування пам’яті жертв Голодоморів в Україні на державному рівні, автор книги «Недержавні таємниці» та інших публікацій, де висвітлено тему Голодомору-геноциду; Левко Лук’янеко – правозахисник, публіцист, голова, почесний голова Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду в Україні (1994 – 2000 рр.), автор публікацій про Голодомори в Україні, Герой України (посмертно), Михайло Сидоржевський – журналіст і літератор, головний редактор «Української літературної газети», автор публікацій про трагедію Голодоморів на Житомирщині, зокрема книги «Солотвин: з глибин минулого до наших днів», голова Національної спілки письменників України; Олександр Панченко – журналіст і дослідник, науковець, автор публікацій про Голодомор й політичні репресії проти українців, книг політичної публіцистики та україністики, упорядник споминів і збірок статей визначних діячів українського національно-визвольного руху, приват-доцент Українського Вільного Університету (Мюнхен, ФРН) та інші достойники.

ДОВІДКОВО: Відзнака «Медаль Ґарета Джонса» – недержавна нагорода з особливим статусом, започаткована для вшанування та нагородження журналістів, видавців, науковців, громадських діячів, доброчинців за вагомий внесок у дослідження Голодоморів в Україні, високу професійну майстерність, сприяння відновленню історичної правди про трагічні сторінки минулого України. Започаткована і присуджується Відзнака щорічно вченою радою НН інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Девіз нагороди – «Правда і Честь».

Юрій Бондар

З коментарів:

Володимир Іваненко: Вітаючи журналістів, відзначених за висвітлення Голодомору, не перестаю дивуватися, яким чином до числа лавреатів у царині журналістики потрапляють люди, які ніколи не мали й не мають будь-якого (навіть опосередкованого) відношення до журналістики й зокрема — до висвітлення в ЗМІ Голодомору, маючи дуже опосередковане (sic!) відношення до вшанування жертв Голодомору, і то не в Україні, а в США.

З мого «смайлика»-подивування, ви зрозумієте, кого я маю на увазі, свідомо не називаючи його імені. Я особисто знаю цю людину від початку 1990-х років і впродовж десятиліть перебуваю з нею в приятельських стосунках. Цей чоловік позиціонує себе виключно як правника й ніколи не позиціонував себе громадським, а тим більше політичним діячем, оскільки ці види діяльності несумісні з його фаховим статусом. Він багато зробив для України під час підготовки проектів чинної Конституції, він має чимало цілком заслужених нагород від України, і присвоєння йому цієї премії — якою почесною вона не була б — я вважаю необдуманим, і на його місці я відмовився б від неї. Я знаю, що він її прийме, бо такий у нього характер.