ТЕЛЕМАРАФОН

Деморалізуючий фактор

Сьогодні поговоримо про шкоду так званого «телемарафону», його мільярдне фінансування та деморалізуючий вплив на насєлєніє.

Все спрямовано на те, щоб деморалізувати людей, приховуючи реальний стан і постійно генерувати «димову завісу» брехні.

Мені важко уявити 18 мільярдне фінансування на утримання брехливого, мстивого, боягузливого ухилянта з його офісом. Щасливчики, вони не відчувають що йде війна.

Тільки топменеджмент державної “Укрнафти” щомісяця отримує зарплати в мільйони гривень.

Депутати Верховної Ради отримали 100% надбавку за “інтенсивність праці”.

Чиновники отримують мільйонні доплати, перебуваючи за кордоном на курорті.

Працівники Мінюсту отримують від 240 до 430 тисяч гривень на місяць.

Йде тихий саботаж всього, що здатне принести перемогу у війні, чи то відмова від ленд-лізу, чи створення етичних конфліктів і т. д..

У міжнародних процесах іміджево Україна вже програла. Вся надія на ЗСУ та на ту частину нашого народу, яка бере активну участь в допомозі армії, хоча в ЗСУ теж не все ОК.

Згадайте про комбрига 128-й бригади — трагедію 6 листопада. Контрабанду вищими офіцерами наркотиків, алкоголю, цигарок, золота, тощо. Для повноти картини подаю розповідь штурмовика у віршованій формі:

Що з мотивацією сталось?
Вона ж потужною була.
Воєнкомати захлинались,
Черга солдат, навіть нічна.

Поясненням хай буде мій розказ.
Я був не проти ризикнути й захищати.
Хотів помститись… хоч би раз.
У двері подзвонили ТЦК… Пора.

На ВЛК болячки приховав,
Хоч по спині обмеження би мав.
Навчання в Англії а потім фах.
Ніхто із нас присяги не давав,

Ніхто руки на сердце не поклав.
А у військовому про присягу дані,
Хтось байдуже проштампував.

Потім під Бахмут, воювать,
Багато штурмів, трохи оборони.
На полігони їздим пострілять,
Розмови про героїв, та їхні похорони

Вже не такі зелені та наївні
Вже є питання — ЧОМУ ТАК?
На двадцять бойових солдат,
Ще сорок п’ять не бойових посад.

А є такі, що без “нуля”, на обороні хати.
За це віддати мають, всього пів зарплати.
Механіки підбиті джипи розбирають,
Новой поштою розсилають,
Їх з передка їм притягають
Я якось попросив відпустку.
Добре.. але три тисячі за «сутки».

Потім поранення було,
Нічого, вижив, повезло.
Але обставини тяжкі,
Активний бій і помилки.
По нам союзний снайпер працював
Я хлопцям крикнув звідки й впав.
Коли отямився був сам!

Поповз, пішов, упав і встав.
Добравсь до інших “побратимів”
Кажу в кущі їм, триста я.
А із кущів, СТІЙ, НА КОЛІНА!!!
Поки зв’язались з КСП,
Щоб перевірити хто йде.
Свідомість знов покинула мене.
Коли отямився знов САМ!
Лише наступні врятували.

У формі сто вказали, що то міна,
Бо рана як для кулі завелика.
Розслідування не було,
Переписали просто форму сто.
Дивлюсь в руці на кулю і білію.
І що це твориться не розумію.
Хоча чому? Бо керівництву ПОХУЮ.

Місяць відпустки, потім ППД.
Там тисяча таких як я,
Калік фізичних та моральних.
Ніхто не хоче вже “нуля”
Після відношень ненормальних.

Відношення як до блядей…
Ні, бляді також люди…
Скоріш як до скотини, до свиней.
Вони давно осліпли,
В потоках вищих звань, грошей.

На три каліки в бліндажі,
Сто десять генералів,
І сотні тилових штабів,
З роздутим штатом кумовів.
Такого знаю я солдата,
Суть служби у якого,
Між кабінетами носити рапорта…
Нічого небезпечного й складного
Накази роздають такі,
Що виконання неможливі,
По єбанутості своїй,
Фактично є ЗЛОЧИННІ!
Авдіївка, Бахмут — труна!
А як же маневрова оборона?

Про контрнаступ важко щось сказать…
Просто рядами козаки лежать…

Вже кожен українець знає.
Це кримінально-корумпована структура.
А із новин брехня лунає
Це те, що мотивацію ламає!!!
Але клінічні ідіоти, а це більша третини громадян, вважають що країна рухається в правильному напрямку і чуваку «синьйору-голодомору» треба йти на другий термін.