«Я ВАС НЕ РОЗУМІЮ, ГОВОРІТЬ УКРАЇНСЬКОЮ»
1 min read
Ще раз про базар навколо «мовного питання»
Друзі, викинути принципових російськовонних на маргінес українського суспільства насправді легко, але потрібна наша послідовність день у день: казати кожному з них «Я ВАС НЕ РОЗУМІЮ, ГОВОРІТЬ УКРАЇНСЬКОЮ». І в них буде вибір: або асимілюватися й поважати мову держави, в якій живуть, або виїхати. До речі, всі вони чудово асимілюються за кордоном і вчать чужі мови, от тільки українську «впадло», бо «і так поймут». Ні, вже не поймут.
Не так давно мені один ватник у Києві сказав: «Тогда let’s speak English», на що я йому відповіла: «Згідно з Конституцією всі в Україні ЗОБОВ’ЯЗАНІ знати й розуміти державну мову. Решту мов я маю право і не знати, і не розуміти. Тому на англійську, звісно, не перейду. А мовами НАЦМЕНШИН представники цих нацменшин можуть вільно спілкуватися МІЖ СОБОЮ, що не суперечить статті 10 Конституції про захист мов нацменшин. Ваше право — говорити російською, моє право — не розуміти її».
Наприклад, в Україні живе багато молдован, їхня спільнота на третьому місці після росіян та білорусів. Коли молдованин звернеться до мене румунською мовою, а я не зрозумію її, чи порушу я цим статтю 10 Конституції про захист мов нацменшин? Звісно, ні. Так і з російськомовними.
Одні після такої відповіді ніяковіють, але переходять на українську, а тим, хто пирхає, наводжу на прощання слова класика:
«Національною мовою не говорять лише окупанти, раби і дурні».
До речі, Арестович виклав два дописи проти українізації саме в День української писемності та мови. Збіг? Ні. Він просто ворог, який вже не надто це приховує.
Ольга Васильєва

До теми:
Україноцентризм, журналістика і система ЗМІ: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 449 с.
Від УСІМ:
Учасники будь-яких мовних дискусій — яку сторону не візьми — ніяк не можуть затямити одну просту річ: повне і остаточне розв’язання «мовного питання» залежить виключно від рівня національної свідомості й громадянської зрілості (відповідальності) суспільства в цілому й кожного окремо взятого його члена зокрема.
На превеликий жаль, і в україномовних, і в російськомовних громадян Україні така каша в голові, що жах бере морозом. Звідси — ситуативні підходи до системних проблем, емоційно наснажені базарні дискусії, потоки свідомості й таке інше.
Ваша підтримка Української Світової Інформаційної Мережі дуже важлива. Підпишіться, щоб отримувати оновлення на електронну пошту. Складіть пожертву на УСІМ. Дякуємо!