УКРАЇНСЬКИЙ МОЦАРТ? ТА НІ, БЕРЕЗОВСЬКИЙ!
1 min read
З нагоди умовного ювілею геніального композитора
В умовний ювілей геніального композитора (а умовний, оскільки точна дата народження не збереглася) відзначаємо 275 років від дня народження автора першої української симфонії та опери, основоположника жанру хорового концерту. Крім того портрет, який ви бачите, — це також фантастична навколоісторична реконструкція.
Народився композитор у Глухові на Сумщині. Із раннього дитинства проявив неабиякий хист до музики. Тому початкову музичну освіту здобув у відомій співочій школі. Її учні за два роки навчання вивчали нотну грамоту, різні види хорового співу, гру на бандурі та цимбалах.
Продовжив навчання у Київській духовній академії. Він мав від природи абсолютний слух та неабиякий композиторський дар. Тут починає писати свої перші хорові концерти та музичні твори.
Завдяки чудовим вокальним здібностям стає співаком придворної співочої капели у Петербурзі. У цей же період юний п’ятнадцятирічний композитор пише цілий ряд хорових концертів, які завойовують широке визнання у публіки.
При дворі Імператриці Єлизавети часто показували оперні вистави на сцені Оранієнбаумського придворного театру. Переважна більшість солістів були італійцями. Березовський був єдиним виконавцем оперних партій не італійцем за походженням.
Навесні 1769 року Максим Березовський відправляється на навчання у Болонську Філармонійну Академію. Разом із ним вчився Амадей Моцарт. 15 травня 1771 року з успіхом представляє свою екзаменаційну роботу з композиції, підписану Massimo Beresovski. Цей рукопис – єдиний твір, написаний рукою самого композитора, який дійшов до наших часів та зберігається архівах Академії.
Кращі свої твори український геній написав у Італії. До цього періоду належать інструментальні твори — дві його опери та симфонія. Кульмінацією творчості стала Літургія Св. Іоана Златоустого, де композитор виступив новатором музичної форми, розділивши хоровий цикл на сім частин.
1773 року під час карнавалу в Ліворно відбувається прем’єра опери М. Березовського «Демофонт». На жаль, партитура не збереглася, а до нашого часу дійшли лише чотири фрагменти.
Окрилений своїми світовими успіхами композитор повертається у Петербург. Проте там на композитора чекали розчарування. Академік Музики, якому його професори пророкували світову славу, а творами захоплювалися тисячі європейців, виявився просто непотрібним при дворі імператриці Катерини ІІ. Серед найвідоміших творів останнього періоду – неперевершений хоровий концерт «Не отвержи мене во время старості», який надовго випередив свій час. Це чи не єдиний твір композитора, який видавали декілька разів упродовж ХІХ ст.
Змучений бідністю та глибоко розчарований композитор впадає у депресію, яка супроводжується ще і тяжкою недугою. Композитор помирає від лихоманки на початку квітня 1777 року. Існує ще версія про самогубство. На момент смерті йому був лише 31 рік.
Геніальне музичне обдарування та раптова смерть у розквіті творчих сил пов’язує долю Максима Березовського та Вольфганга Амадея Моцарта. Саме тому музикознавці часто називають Березовського «Українським Моцартом».
Шануймо українських геніїв, зберігаймо пам’ять про них разом із проєктом ЖИВЕ МІСТО. Київ!
