З ХРОНІКИ ВЕЛИКОЇ ВІЙНИ

Перший день російського вторгнення у Сумах

Колись вся правда спливе, і буде вона дуже гірка. Залишаю це тут для мемуарів.

Суми. Перша ніч з 24.02 на 25.02.

З “материком” нема зв’язку (а може і є, але нас не хотять “огорчать”).

У місті вже нема влади, поліції, СБУ, НГУ… нема нікого, окрім трохи більше тисячі озброєних цивілів.

Герої Сум, які не втекли, коли їх кинули, на сторінках Тhe Guardian…

Ми розуміємо, що в оточенні і допомоги чекати нема звідки.

Важко описати наш стан, але розпачу не було.

І тут як грім серед ясного неба 1 рота 5 БТГР 81 ОДШБ. Усього 70 хлопців на п’яти бехах.

Мала частина з підрозділу, котрі вижили.

Більшість – діти.

Діти з порожніми очима але повними рішучості.

По дорозі до нас вони спалили колону бензовозів разом із орками.

Хлопці бігали поміж нас і просили БК.

А ще вони їли руками… бо нема часу…

А ще… ви б бачили їх у ділі!

Морські котики відпочивають!

А ще вони були закопчені, наче жили в печі.

Уявіть собі, ще не пройшла доба з моменту вторгнення, а вони мали такий вигляд, наче вже місяць в окопах.

І от вони були нашим порятунком у ту ніч.

Суми вас пам’ятають.

Хто був на “артязі” вдячний вам до віку.

Слава Україні!

Слава ЗСУ!

Слава добровольцям!

Слава 1 роті 5 БТГР 81 ОДШБ!

Василь Магарита

З відгуків і коментарів:

Наталія Расторгуєва: Про Суми правда. Ми тиждень узагалі жили, мов на острові. Влади, поліції — не було. Дякуючи теробороні, окремим військовим ми були вільні, хоча й оточені.

Від УСІМ:

Цікаво, чи колись буде встановлено, чому у Сумах у день вторгнення російських військ вже не було влади, поліції, СБУ, НГУ? Чи почато розслідування? Чи порушено кримінальні справи? Чи покарано уже бодай одного дезертира?