ЯКА РАДІСТЬ!
1 min read
До нас їде в США Зеленський
Десятки років Єлєна Вєнніков-Пригова вважала себе частиною російської діаспори й активно збагачувала російський інформаційний простір як журналістка, працюючи для ЗМІ цієї діаспори в США. На другому році повномасштабної війни РФ в Україні в пані Вєнніков-Приговій прокинулася українка, хоч своє українське імʼя — Олена — вона собі й не повернула. Це — добре! Краще пізно, ніж ніколи.
Як і кожен «новохрещений», новоявлена патріотка України хоче бути «святішою від папи Римського». Очевидно, саме через це у її блоґерських (журналістського диплому вона зреклася, бо то ж «лише папірець») виступах емоції переважають розважливість, а «перехльости» забивають здоровий ґлузд.
Проблеми, які псують настрій і викликають злобу в моєї колишньої студентки, спричинені не тими людьми, які викликають у Вєнніков-Пригової патологічну ненависть, і виникли не сьогодні. Українське суспільство в Україні пожинає плоди радянського суспільного устрою, в якому продовжує жити Україна. Американське суспільство ж переживає реванш ліворадикальних сил, що їх свого часу, здавалося б, позбулися через заборону комуністичної ідеолоґії, а ті сили проникли в демократичну та республіканську партії й руйнують США зсередини. Що ж, подякуйте за це Москві.
Попри все, у тексті Єлєни Вєнніков-Пригової є раціональне зерно, і тому ми публікуємо цей текст як є в порядку обговорення.
Володимир Іваненко
* * *
Завтра він виступатиме в ООН і щось підказує, що будуть оплески і у декого скрегіт зубів. А сама тема настільки багатогранна і неосяжна і протягом тижня буде про «Відновлення довіри та глобальної солідарності: прискорення дій щодо порядку денного до 2030 року та його цілей сталого розвитку для забезпечення миру, процвітання, прогресу та стійкості для всіх». І одразу запитання про солідарність глобально кого і з ким? З жертвами, чи з катами? З крадіями, чито тими
У вівторок буде Генасамблеї ООН, де виступатиме президент України. Це перед установою виступатиме, яка нічого не вирішує, у якій є Священа корова Z у Раді Безпеки. Ні, вже нічого не дивує, а тільки пригадалося «не тратьте , куме, сили», бо якщо за півтора роки війни ці миротвАрюки нічого не зробили і їх тільки зернова угода цікавить, то вони і далі будуть грати у свої ігри, а Україна платитиме за це кровʼю.
І виступатиме обовʼязково Лавров і щось казатиме, тому що Лавров легітимний і його Z країна, що має право вето у РБ ООН і всі кроки з вигнанням цього Zла з цього імпотентного угрупування 193-х, це лише наші бажання проти бажання нічого не міняти в установі, яка прогнулася перед тиранами і переймається зовсім іншим, бо сенекури там добре сплачуються і гроші капають і вони традиційно обурено засудять краще Ізраїль, ніж Україні допоможуть, бо їсти хочеться завжди – не заважайте!
А потім президент Зеленський зустрічатиметься у четвер з 46-м сенільним і прийде у Конгрес.
22 грудня минулого року він вже був у Конгресі і обійняшки з деякими персонажами ми бачили. Персонажі трохи помінялися на сцені, але у Білому домі все той самий, на жаль, а тому буде лише, як у тій італійські пісні: Parole, parole, parole // Parole, parole, parole // Soltanto parole // Parole tra noi….
Так, багато слів і лише слова по-між нами. На жаль, матеріалізація обіцянок вся з пару лише на свисток пішла.
Пані посолка України по забавах виступає і вона точно знає, хто правильна діаспора, а хто не дуже. І пані солодці ніхто не зауважить, що не її собаче діло діаспору ділити і давати вказівки діаспорі, а ще створювати навколо себе «правильних» підлабузників , які так стараються, що зʼїдять і її страви у її ж ресторані у центрі столиці США, чи купуватимуть для фронту щось за цінами, що у рази вищі за тих, що їснують , бо всі мають заробити, а що?
Адміністрація 46-го сенільного настільки полюбляє пані посолку з її амбіціями і її ненажерливістю у любові до американської нерухомості, що просто дає відмашку пресі і преса на наших очах створює світлий образ з нікчеми, але нікчема ж працює на цю американську адміністрацію чудово. І це саме є образою для України, якій ленд-ліз не надають, а Маркарова у вороги записує тих, хто про ленд-ліз каже. І «правильна діЯспора» млітиме від появи на якихось забавах пані посолки, слухатиме її, плескатиме у долоні і співатиме осанну «мудрості справжньої захисниці», яка роздаватиме власні циркуляри, як і кого підтримувати, а головне, ще й слова всі пропише…
Таке вже більше року продовжується, але жодного слова про необхідне так і не пролунало від пані Оксани Маркарової. Так саме ці два слова табуйовані і у президента Зеленського, який також жодного разу не нагадав американським «партнерам» про те, що на папері ж і підписом Байдена скріплено ще 9 травня 2022 року.
Але президент Зеленський зустрічатиметься з президентом Байденом у Білому домі. Цікаво, а пан Кулеба білі кросівки на щось більш пристойне змінить? То таке – пригадалось. І про пана Єрмака також можна багато слів написати… не зовсім цензурних…
І неодмінно буде Зеленський гроші просити саме тоді, коли у США дефіцит величезний у бюджеті, а американці втомилися від щедрої Байдена, який ось зараз вже мусить 6 мільярдів Ірану дати, щоб той міг спокійно далі свій Уран збагачувати, дрони виготовляти, якими потім країна Z вбиватиме українців.
І власну газову та нафтову промисловість буде старенький Джо вбивати, щоб підсилити зовсім не Америку, а зробити нас залежними від тих, хто там зовсім не друзі.
Але 24 мільярди Україні Байден хоче надати, проте зброю не дуже надає і поки на сьогодні сказав, що ATACMS не даватиме і про ленд-ліз мовчить, а разом з ним мовчать демократи і не мовчать республіканці, тому що останні саме за реальну допомогу: за надання зброї замість порожніх обіцянок.
Певна, що буде спекотно у Конгресі цими днями, бо шантаж віслюків вже набрид слонам і всім, хто розуміє, що наші фінанси давно співають романси – битва за бюджет ще попереду у своїй непередбачуваності.
І точно вже сьогодні можна вангувати, як українці реагуватимуть на позиції американців, які дивляться у власні кишені і тихо собі міркують про свої проблеми, про кризу на кордоні і в країні, де нелегали «зʼїдають» американські податки, що зросли до небес, як і ціни.
А маркером є коментарі під різними статтями про Україну і виступами таких чудових республіканців, як сенатор Джон Кеннеді. Сумно читати те, про що кажуть пересічні американці, яким промили голови ЗМІ постійною брехнею про сто мільярдів допомоги Україні, яка у сухому залишкові тільки й на папері залишилася, як і порожні чеки, у яких є багато чого, зокрема боротьба з корупцією в Україні і підтримка правильних у контексті з новомодними теоріями вокізму.
Так, саме з кишені платників податків американських Байден хоче боротися у чужій країні з корупцією, коли у власній йому статтю імпічмента оголосили саме за те, з чим він хоче боротися в Україні.
Воїстину, рука руку миє, а кому війна, а кому й мати рідна. Останній приїзд держсекретаря Блінкена ви ще не забули? Він знову мільярд пообіцяв. Не просто так , до речі, і не надав, а саме пообіцяв. І це буде послугою за послугу, щоб ви і не сумнівалися.
Минулого разу у 2015 році саме Байден шантажував Порошенка мільярдом допомоги. Ви ж не забули, за що, вірніше, за кого, хто дуже заважав саме родині Байдена і його «прекрасному» синові заробляти свої мільйони в Україні? Цього разу також мільярд смердить і тільки здогадуєшся, що взамін попросять американські «партнери»…
Проте пані посолку Маркарову піарить саме адміністрація Байдена, на яку так чудово працює та, кого послали захищати інтереси України в США.
І не сумнівайтеся, що президента Зеленського зустрічатимуть оплесками у Конгресі ті, хто співають у хорі віслюків, а трубний глас слонів буде зовсім іншим цього разу, бо набридло бачити видимість того, що не є справжньою допомогою Україні…
parole, parole, parole a всі ліві ЗМІ вже очікують на нову кісточку і команду «ату»…
А я у черговий раз позавчора доводила моїм любим американцям сувору правду про між «ось тобі» і «на тобі» на парковці, коли вони дивляться на українські символи на моїй машині і у них виникає багато запитань зовсім не позитивних.
І чомусь так захотілося влаштувати пікет під Білим домом саме 19 вересня, чи під Конгресом, коли там також буде президент України. А в втім, коли немає політичного бажання почути, то і ніхто не почує.
А 17 вересня, якраз у 84-ту річницю нападу СРСР на Польщу, дуже небагато українців пригадали про війну і прийшли на мітинг у підтримку ленд-ліза.
І навіть якось незручно було дивитися тут же, неподалік, на досить велику і досить організовану демонстрацію пакистанців, які доводили світові про їхні справи…
Можливо, їм з посольства Пакистану не дали вказівки, що робити і що казати?
* * *
І вишенька на тортику. У той час, коли Україна потребує реальної допомоги, коли ленд-ліз не надано і доля продовження його терміну під велиою загрозою, коли потрібна реальна підтримка від діаспори і тиск на Конгрес , українці «підіймають» Чарвону Калину на забавах, що лише у півгодини їзди до Білого дому.
А ми потім дивуємось чомусь? Ми дивуємось, що новоприбулі «біженці» шукають собі мільйонні квартири десь у Майамі, чи беруть у рент за $5000 +. Ми дивуємось тому, що американці чомусь також дивуються і запитують ще про щось. Ми весь час дивуємось, що нам чогось не дають, а особливо дивуємось, куди гроші допомоги йдуть…
А Скрипка як Скрипка і краще б він якісь інші пісні співав. Ось, наприклад, те, що ще кілька років так красиво лунало, «Зродились ми великої години»…
Жодного з тих, хто тут насолоджується Скрипкою, який вже давно тут і безвиїзно, як і решта постійних і відомих, не приїде на підтримку реальної допомоги.
А ви вже самі міркуйте, що з діаспорою, якою диригують завжди ліві (у всіх сенсах), а також послиці, яких послати треба давно подалі, щось не так. І нема її там, де вона повинна була б стояти біля Білого дома і вимагати не «хліба і видовищ», а зброї для Батьківщини, яка для них теоретично «понад усе». ..
Ви вже самі про багато і мало судіть самі і все у порівняні…
До теми:
Ваша підтримка Української Світової Інформаційної Мережі дуже важлива. Підпишіться, щоб отримувати оновлення на електронну пошту. Складіть пожертву на УСІМ. Дякуємо!
