ЩО ЗАСЛУЖИЛИ…
1 min read
З приводу трансформації Батьківщини-матері в Україну-мати
На мою скромну думку, з монументом Батьківщини-Матері все гаразд, усе відбувається цілком закономірно. Так, це справді страшний радянський пережиток, але чи ми пережили його остаточно, чи переосмислили? Певно, що не до кінця!
Тож хай стоїть і нагадує – хто ми, де ми і звідки вийшли?
Так, герб на щиті мали давно вже поміняти. Але його зміна зараз така ж символічна і ситуативна, як і зміна назв наших вулиць і площ. Бо значно легше міняти вивіски і назви, аніж міняти суть країни.
Поміняли вивіски, назвалися суверенною-демократичною-європейською-правовою державою — і порядок. А поміняти принцип відбору суддів, відсторонити від корита олігархів, подолати корупцію і стати справді культурною європейською державою з повагою до національної культури – це значно важче.
Тому маємо те, що заслуговуємо. Можливо, і справді, це мав би бути, по суті, інший пам’ятник. Але не в нинішній ситуації – коли йде війна на виживання, коли немає жодної концепції культурного розвитку країни, коли освіта будується на муштровано-пропагандистський системі, а не системі культурно-пізнавльного процесу, і коли про чесні та неупереджені конкурси не може бути й мови. Говорити про такий пам”ятник зарано. Дуже зарано.
Бо ще невідомо, що служитиме пам”ятником нашій країні вже через рік – і хто його зводитиме? Можливо, поляки, турки чи ті ж китайці? Бо чи залишаться у нас на той час чоловіки працездатного віку без явних ознак інвалідності…
Тому, вибачте, але всі ці розмови здаються зараз провокативним відволіканням уваги і випусканням пари. Так “Мати” вище Лаври. Але та ж Лавра нині також у певному сенсі ще не зовсім бастіон української духовності і віри…
Проте важливо інше — і Лавра, і Батьківщина-Мати стоять на пагорбах нашого Правобережжя, звідки пішла Київська Русь, І дивляться вони у потрібний бік – туди, звідки виходить загроза війни.
І символічне значення у них схоже — будь-якою ціною зупинити геноцид українського народу – і мечем, і щирою молитвою…
Отож, що заслужили…
Анатолій Матвійчук
До теми:
Будапештський формат: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 294 с.
Україноцентризм, журналістика і система ЗМІ: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 449 с.
Системні зміни — перспектива для України: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 393 с.