INHERITING THE BOMB | УСПАДКУВАННЯ БОМБИ
2 min read
ENG | УКР
INHERITING THE BOMB: The Collapse of the USSR and the Nuclear Disarmament of Ukraine
Highly recommend Mariana Budjeryn’s “Inheriting the Bomb: The Collapse of the USSR and the Nuclear Disarmament of Ukraine” book published in Dec 2022. It is particularly relevant now, in light of Putin’s recent threats to store tactical nuclear weapons in Belarus. Putin claims the US created a precedent by storing nuclear bombs in Germany, the Netherlands, Belgium, Italy and Turkey. Ironically, had it not been for Russia’s invasion of Ukraine in 2014 (and especially in 2022), the US might have gone much further in considering removing some nuclear weapons from Europe. Mariana Budjeryn’s book is so much more than a detailed account of Ukraine’s (as well as Kazakhstan’s and Belarus’s) transition to nonnuclear status. This book is a comprehensive overview of the changes in the security environment post Cold War, a period when “the nuclear Zeitgeist” was decidedly on the side of nonproliferation and unprecedented strategic arms reductions. With nuclear proliferation on the rise again, this book provides essential context for the current security environment and the efforts it will take to prevent a nuclear war.
* * *
The collapse of the Soviet Union unleashed the specter of the largest wave of nuclear proliferation in history. Why did Ukraine ultimately choose the path of nuclear disarmament?
The collapse of the Soviet Union in 1991 left its nearly 30,000 nuclear weapons spread over the territories of four newly sovereign states: Belarus, Kazakhstan, the Russian Federation, and Ukraine. This collapse cast a shadow of profound ambiguity over the fate of the world’s largest arsenal of the deadliest weapons ever created. In Inheriting the Bomb, Mariana Budjeryn reexamines the history of nuclear predicament caused by the Soviet collapse and the subsequent nuclear disarmament of the non-Russian Soviet successor states.
Although Belarus and Kazakhstan renounced their claim to Soviet nuclear weapons, Ukraine proved to be a difficult case: with its demand for recognition as a lawful successor state of the USSR, a nuclear superpower, the country became a major proliferation concern. And yet by 1994, Ukraine had acceded to the Treaty on the Non-proliferation of Nuclear Weapons (NPT) as a non-nuclear-weapon state and proceeded to transfer its nuclear warheads to Russia, which emerged as the sole nuclear successor of the USSR.
How was this international proliferation crisis averted? Drawing on extensive archival research in the former Soviet Union and the United States, Budjeryn uncovers a fuller and more nuanced narrative of post-Soviet denuclearization. She reconstructs Ukraine’s path to nuclear disarmament to understand how its leaders made sense of the nuclear armaments their country inherited. Among the various factors that contributed to Ukraine’s nuclear renunciation, including diplomatic pressure from the United States and Russia and domestic economic woes, the NPT stands out as a salient force that provided an international framework for managing the Soviet nuclear collapse.
УСПАДКУВАННЯ БОМБИ: Розпад СРСР і ядерне роззброєння України
Настійно рекомендую книгу Мар’яни Буджерин «Успадкування бомби: розпад СРСР і ядерне роззброєння України», видану в грудні 2022 року. Вона особливо актуальна зараз, у світлі останніх погроз Путіна зберігати тактичну ядерну зброю в Білорусі. Путін стверджує, що США створили прецедент, зберігаючи ядерні бомби в Німеччині, Нідерландах, Бельгії, Італії та Туреччині. За іронією долі, якби не вторгнення Росії в Україну в 2014 році (і особливо в 2022 році), США могли б піти набагато далі в розгляді питання про виведення частини ядерної зброї з Європи. Книга Мар’яни Буджерин — це набагато більше, ніж детальний опис переходу України (а також Казахстану та Білорусі) до без’ядерного статусу. Ця книга є вичерпним оглядом змін у середовищі безпеки після холодної війни, періоду, коли «ядерний час часу» був рішуче на боці нерозповсюдження та безпрецедентного скорочення стратегічних озброєнь. З огляду на те, що розповсюдження ядерної зброї знову зростає, ця книга містить суттєвий контекст для поточного середовища безпеки та зусиль, яких необхідно вжити для запобігання ядерній війні.
* * *
Розпад Радянського Союзу розв’язав привид найбільшої хвилі розповсюдження ядерної зброї в історії. Чому Україна зрештою обрала шлях ядерного роззброєння?
Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році майже 30 000 одиниць ядерної зброї були розкидані на територіях чотирьох нових суверенних держав: Білорусі, Казахстану, Російської Федерації та України. Цей крах кинув тінь глибокої двозначності на долю найбільшого у світі арсеналу найсмертоноснішої зброї, яка коли-небудь була створена. У «Успадковуванні бомби» Мар’яна Буджерин переглядає історію ядерної ситуації, спричиненої розпадом Радянського Союзу та наступним ядерним роззброєнням неросійських радянських держав.
Незважаючи на те, що Білорусь і Казахстан відмовилися від своїх претензій на радянську ядерну зброю, Україна виявилася важкою справою: з її вимогою визнання як законної держави-наступниці СРСР, ядерної наддержави, країна стала серйозною проблемою розповсюдження. І все ж до 1994 року Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) як держава, що не має ядерної зброї, і продовжила передачу своїх ядерних боєголовок Росії, яка стала єдиним ядерним правонаступником СРСР. .
Як вдалося запобігти цій міжнародній кризі розповсюдження? Спираючись на численні архівні дослідження в колишньому Радянському Союзі та Сполучених Штатах, Буджерин розкриває більш повний і деталізований наратив пострадянської денуклеаризації. Вона реконструює шлях України до ядерного роззброєння, щоб зрозуміти, як її лідери розуміли ядерну зброю, яку їхня країна успадкувала. Серед різноманітних факторів, які сприяли відмові України від ядерної програми, включно з дипломатичним тиском з боку Сполучених Штатів і Росії та внутрішніми економічними труднощами, ДНЯЗ виділяється як помітна сила, яка забезпечила міжнародну основу для врегулювання радянського ядерного колапсу.
