ҐЕОПОЛІТИЧНІ ШКІЦИ
1 min read
В поважних міжнародних мас-медіа останнім часом з’являється все більше матеріалів про зростання ролі Східної Європи на чолі з Польщею як європейського союзника Вашингтона.
21 лютого цю тему підняло видання «Politico». Матеріал починається з «танкового кейсу», у якому Варшава синхронізувала свої зусилля з Вашингтоном щодо тиску на Берлін.
«Польський уряд очолив зусилля щодо створення всередині НАТО коаліції країн з передання Україні танків Leopard… Президент Польщі Анджей Дуда та міністр оборони Маріуш Блащак очолили зусилля щодо тиску на Берлін, а потім оголосили, що Польща відправить в Україну Leopard за згодою Німеччини чи без такого.
Тиск із боку Східної Європи став важливим чинником, який переконав Вашингтон натиснути на Німеччину та відправити власні танки Abrams. У результаті Берліну просто не залишилося виходу.
Безперечно, для Польщі це була політична перемога. Але створена нею танкова коаліція не обмежується Східною Європою.
До неї увійшли Фінляндія, Норвегія, Іспанія, Нідерланди та Данія. І це може змінити внутрішню динаміку взаємодії в Європі, внаслідок чого центр тяжіння НАТО зміститься та віддалиться від франко-німецького тандему».
Найважливішим чинником посилення ролі Варшави під час війни в Україні стало її географічне розташування – близькість до театру бойових дій.
«Те, що Польща стала ключовим гравцем, який допомагає визначити результат воєнних дій в Україні, пояснюється не лише вмілою переговорною тактикою Варшави, а й її потужним тиском та інвестиціями в оборону.
Це також пояснюється впертою логікою геополітики. Польський транспортний вузол поблизу міста Жешува став центром тилового постачання України, без якого США та їхні союзники не змогли б підтримувати українську армію та надавати Києву економічну та гуманітарну допомогу».
«Politico» також порушує важливі, з погляду Вашингтона, питання структури та ієрархії безпеки.
У зв’язку з дедалі помітнішою роллю Варшави в європейській безпековій політиці постає питання: «Чи відповідає сьогоднішня структура безпеки геостратегічним вимогам часу з урахуванням того, що більшість військових об’єктів перебувають у Німеччині, яка, як і раніше, з великим небажанням підтримує цілі американської політики в Україні?» Таким чином США прагнутимуть встановити свою постійну військову присутність у ключових країнах східного флангу набагато швидше, ніж це вважалося можливим – і все заради протидії російській загрозі».
Нарешті «Politico» зазначає, що «Варшава вміло веде гру у міжнародний покер, змушуючи Берлін йти на поступки та давати дозвіл на передачу танків німецького виробництва Україні. А це вже змінює ситуацію у Європі. Не лише Польща, а й усі країни східного флангу – від Скандинавії та Прибалтики до Східної Європи та Чорного моря – стають набагато важливішими та значущими для майбутнього континенту, ніж це було кілька місяців тому».
