ЛЮТИЙ. РІК НЕЗЛАМНОСТІ
1 min read
Президент Зеленський дає пресконференцію
Два погляди на пресконференцію Володимира Зеленського
Дивлюсь прес-конференцію. Моя моральна підтримка перекладачам із зеленської на англійську. Без спічрайтера — не Цицерон. Вибачте, восторжені прихильники.
Лідерів вільного світу не плавить від незручного питання журналістки. Справжніх лідерів.
Вчорашня прес-конференція Зеленського показала дуже небезпечну річ.
Під час ІІ Світової у британському парламенті в коаліцію об‘єднались непримиримі опоненти — консерватори і лейбористи. Британці стали діяти, як «Ми».
Вчора було суцільне Я, за яким не було місця жодному Ми: Я перемагаю. Я домовився. Я зробив. Я, Я, Я…. А наприкінці жорстке розділення українців на своїх і чужих. Лідер воюючої країни не має на це жодного права. Якби він був справді відповідальним і справді лідером, то не дозволив би особистим емоціям переважати над метою — єдності заради перемоги.
І це набагато гірша історія, ніж може здатись на перший погляд.
* * *
Відповідаючи Володимиру Ар’єву…
Ця “журналістка”, схоже, дуже погано вчилася. Перед постановкою незграбно сформованого запитання вона виголосила цілу преамбулу про “нещасну” долю і “5 каналу”, і “Еспресо ТБ”, і сотні журналістів, які залишились без роботи… а вже потім запитання. Де її так вчили ставити запитання?
Ні, пане Арьєв, я не лектор-аматор. Перед тим, як викладати журналізм (журналістику) в університетах Європи, я закінчив романо-германістику у Чернівецькому університеті, журналістику у Львівському університеті, Міжнародну журналістику, міжнародні відносини і дипломатію в Університеті Лювен (Бельгія), рік спецкурсу журналістики у Чікаго (США); працюва багато-де. Але головний принцип професійного журналіста – налаштувати до себе особу, якій ти ставиш запитання, якщо ти хочеш одержати максимально інформативну відповідь. Однак, журналістка почала не з запитання, а з довгої преамбули про те, що… “5 канал” такого то числа вимкнений з ефіру, “Еспресо ТБ” вимкненене з ефіру, сотні журналістів без роботи, олігархи… але я не про це…” .
Якщо це все запитання, то Зеленський мав би відповідати по пунктах: чому вилучили з мережі трансляцію “5 каналу”, чому вилучено з трансляції “Еспресо ТБ” і так далі…
Професійний журналіст ставив би запитання так (мовний телерадіо формат):
— Ви шкодуєте, що не дослухались до попереджень США і Великобританії про ймовірність повномасштабного наступу Росії?
НАТО тут тупо ні при чому! НАТО попереджень не робило жодних. Жозеп Боррель заявив, що посольства країн ЄС залишаються в Києві. А 27 країн ЄС – це більшість у НАТО.
Далі, перехід до Баканова Івана… От якби питання прозвучало:
— Шеф СБУ попереджав вас про небезпеку?
Це була б інша справа. А так… “ваш шкільний друг” і так далі… запитання розмилось. То якої відповіді чекала ця горе-журналістка? У жрналістиці є правила, принципи і логіка. А не нести все поспіль. Ти або ставиш президенту конкретні запитання, або розповідаєш про своє “тяжке дитинство”.
Пригадую подібний випадок з Генсеком НАТО Манфредом Вернером. Журналіст з Близького Сходу. Він також почав про Афганістан, Іран, Туреччину, їхні відносини…. Манфред Вернаер відповів: “дякую за короткий курс історії про відносини між країнами БС… Наступне запитання”. Але вже до когось іншого.
