АРЕСТОВИЧ ЗАГРАВСЯ

Чи зробить висновки Зеленський?

Олексій Арестович зробив необережну і необдуману заяву щодо російської ракети, яка вибухнула у Дніпрі.

Вчора під час одного з ефірів позаштатний радник голови Офісу президента Олексій Арестович зробив заяву, що нібито ворожа ракета впала на будинок у Дніпрі після того, як була уражена силами ППО, та вже на місці падіння здетонувала. Ці слова зразу ж підхопили російські телеграм-канали. Натомість у коментарях мешканці Дніпра, які проживають неподалік від місця трагедії, повідомляли лише про один вибух – це свідчить про те, що будинок було зруйновано внаслідок влучання ракети. Пізніше з офіційною заявою виступив Командувач Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-лейтенант Микола Олещук.

Маячню Арестовича підхопили російські ЗМІ й телеґрам-канали:

На своїй сторінці у Фейсбуці О. Арестович виклав доволі розлогий текст на своє виправдання. Ось він мовою ориґіналу:

— Я отозвал извинения.

Спасибо добрым людям, разбудили и порекомендовали прослушать мое же сообщение в эфире у Фейгина.

Смотрите с 03:55 по 04:05.

Я четко говорю дважды: «судя по всему» и «еще разбираться и разбираться».

Т.е. будучи даже радикально уставшим, оговорки – что мое предположение о ракете ПВО, всего лишь — версия, которую еще нужно проверять, я в высказывание вставил, рефлексы не пропьешь.

Зато товарищи, стремительно теряющие человеческий облик (судя по тому, что они несут), вместе с московскими коллегами радостно запели:

— Арестович однозначно сказал про ракету ПВО!..

Более того. Они заставили оправдываться Командование Повітряних Сил.

А вот когда целое армейское Командование вынуждено оправдываться и — признавать ошибки, вот это много хуже, чем один советник вне штата со своими оговорками.

Так кто же на самом деле «навредил»? Ась?..

Кто забил эфир на сутки «Арестовичем», затеняя саму трагедию в Днепре и вину в ней РФ?..

По плодам их узнаете их.

«Не так страшні московські воші, як українські гниди».

* * *

Арестович пояснив свої скандальні слова про російську ракету в Дніпрі – BBC News Україна

Нижче подаємо добірку думок, висловлених учасниками українського сеґменту соцмереж:

Михайло Доненко: Олексій Арестович має бути звільнений з посади радника Офісу Президента.

Вчора Арестович фактично визнав, що він не довіряє Збройним силам України та є внутрішнім шкідником, який використовується ворогом для проведення інформаційно-психологічних операцій.

Багато патріотів, зокрема і я, казали про загрозу Арестовича ще дуже давно, ще до повномасштабного вторгнення.

З 24 лютого Арестович став найвідомішим прикладом ворога, який працює в середині українських державних структур.

Слова Арестовича про буцім-то «збиття ракети типу Х-22», яка впала на житловий будинок у Дніпрі, вже підхопили російські пропагандисти та проросійські маргінали на Заході, які використовують цю тезу для тиску на свої уряди для припинення військової та економічної допомоги Україні.

Якщо його не звільнять за цей випадок, то це буде свідчити про підтримку Арестовича керівництвом Банкової.

Леся Москаленко: Оновлення: Арестович відкликав вибачення, бо переслухав свій виступ і виявив, що винні ті, хто ним обурюються:-)))

Арестович, це як гіпноз, на одних діє, на інших — ні.
Зараз людьми рухає емпатія, мабуть тому аргументи і факти не працюють, а тихий інтимний голос, наче в закапелку на побаченні, седативна атмосфера, відчуття, що тобі зараз по секрету все розкажуть, це працює.

Але про факти. Вчора, після того, як Арестович ляпнув в ефірі про збиття ракети (він, до речі, вибачився), з’явились цікаві спогади про нього часів Майдану.

Олексій Гриценко написав, як Арестович хотів очолити Автомайдан і для цього сказав, що все домовлено з потрібними людьми. Виявилося, що це брехня і його вигнали з Українського дому. Інші учасники подій згадують, як він збирав і кудись передавав особисті дані автомайдвнівців.

Одна моя колега, серйозна журналістка також згадала, як він на Майдані намагався втертися до їхнього гурту. Призначив зустріч і не прийшов. Потім раптово з’явився, люди сиділи брудні після сутички, з уламками труб, у велосипедних шоломах. А він прийшов вилизаний у налакованих туфлях і з мачете. Ніхто його всерйоз не сприйняв, бо він тоді займався якимись “енергопрактиками”.
Інша колега пригадала, як його виштовхали з Українського кризового медіа центру.

Borys Filatov вчора написав, як Арестович у 2014 казав йому, що треба зривати європейську космічну програму і починати формувати батальйони ваххабітів.

А сьогодні Krapyvenko Dmytro розповів, як у 2014 вони взяли у Арестовича інтерв’ю, але не надрукували, бо він ніс суцільну маячню. Опублікували, коли він став називати себе радником, але попри все медійність цього персонажа лише росла. Зараз Арестович є одним з лідерів у рейтингах громадської довіри.

До речі, його досі немає у списках радників керівництва ОП. Тож, ху із містер Арестович?

Владислав Сябер: Буря в склянці води. Вже одинадцятий місяць Олексій Арестович є однією з найбільш медійних персон як в Україні і не тільки. Частина людей його не сприймають, частина вважають його діяльність шкідливою, частина вдячна йому за врятований психічний стан в перші місяці повномасштабної війни.

Хто називає позаштатного речника Люсею, нагадують мені тих, хто називав Зеленського клоуном. І хоч обидва означення мають під собою основу, поведінка президента після широкомасштабного вторгнення показала, що не можна так вузько і однозначно сприймати ні світ, ні людину. Неодноразово стикався з приписуванням Арестовичу того, чого він не говорив і ще частіше з особистим трактуванням його фраз.

Вчора Арестович сказав, що росіянська ракета знищила два під’їзди будинку у Дніпрі після її збиття засобами української ППО. Звичайно, можливі два варіанти. Або ракету збили, або не збили (що зовсім не 50 на 50).

З якою метою Арестович взагалі озвучив версію, яка має настільки негативний ефект? Чи мав він якісь аргументи на користь цього варіанту? І навіть якщо так, це жорсткий пр@б развєдчіка.

Тут знову два сценарії. Або очевидна зрада, або Олексій загрався у своє відбілювання хороших росіян (вбивство цивільних мешканців, звісно, залишається злочином, але може бути покарано менш жорстко, якщо скоєне не зумисно). Як колись співав один майбутній рашист “Если ты ходишь по грязной дороге, ты не можешь не выпускать ног”.

Агент Кремля, чи корисний ідіот? Лише одне речення, але сказане на кілька мільйонну аудиторію, людиною, яка не дуже схожа на ідіота. Допускаю існування ще треьої версії, яка просто недоступна вже і для мого рівню інтелекту.

Вважаю, що даному випадку повинна бути дана оцінка не лише справжніми українцями, які з легкістю створюють та знищують власних кумирів.
Своє ставлення до ситуації виражайте в полі “Примітки” переказів до фонду Притули, “Повернись Живим” та ін.

Детектор Медія: За свою заяву про ракетний удар по Дніпру Олексій Арестович, радник голови Офісу президента, «має бути покараний. Як злочинець, що наніс Україні потужний удар. На інформаційному фронті. У страшенно складний час». Таку думку висловила на своїй сторінці у фейсбуку Оксана Соколова, телеведуча та шефредакторка програми «Факти тижня» на ICTV.

Олексій Ковалик: Трагедія Дніпра — ще один дуже болючий і підлий удар ворога.
Багато загиблих та поранених.
Люди втратили все,що нажили впродовж усього життя.

З росією все ясно. Від цієї недокраїни має залишитись тільки пил. Вони усі у цьому винні,бо своїм страхом і мовчанням «благословляють» своїх «правителів» на злочини і вбивства наших громадян.

Проте більше мене лякає поведінка наших «лідерів думок» таких Олексій Арестович.

У нормальних, цивілізованих країнах, після таких заяв,як учора — цей персонаж мав би бути викликаний в кабінети СБУ, адже такі його дії -це ніщо інше як дискредитація наших ЗСУ, робота на ворога.

Цей відвертий ворог повинен зникнути з інформаційного простору. Згадується відомий вислів Петлюри про «вошів» та «гнид». Проте Арестович — гірше. Сподіваюсь,колись він за все відповість.

Василь Терещук: Арестович на youtube має 1,69 млн підписників. Його учорашній піз**ш отримав 117 тис. переглядів. До чого я це? На його каналі відкручується реклама, найдорожча. Лише з цього сервісу він щомісяця має тисячі доларів доходу. Так само як і Фейгін, з яким він багато працює на пару.

Підписавшись і переглядаючи відео цього фріка, ви працюєте на його збагачення. Я вас попередив.

Павло Присяжний: Найвеличніший експерд сучачності Арестович, що має себе за полковника, вчергове наплів дурні.

Радник голови Офісу Президента Олексій Арестович “проговорився”, що отримав звання полковника. Про це він заявив в ефірі “Фейгин Live”:
“Полковник Арестович доповідь закінчив”, — сказав він.

На уточнення Марка Фейгіна про те, що він раніше був підполковником та чи не дали йому нове звання, Арестович відповів: “Проговорився”. “Так, зрозуміло, швидко ж у вас все”, — відповів Фейгін.

Але це сталось раніше. Вчора ж експерд наплів нового про трагедію в Дніпрі. Це, мовляв, наша ППО збила ракету, а вона впала на будинок. Версія Арестовича масово підхоплена російською пропагандою, ціла вакханалія піднялася. До спростування мусив вдатися командувач Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-лейтенант Микола Олещук: “У Збройних Силах України немає вогневих засобів, здатних збивати даний тип ракет. З початку воєнної агресії росії по території України було випущено понад 210 ракет цього типу. Жодна – не збита засобами протиповітряної оборони. Маса бойової частини Х-22 – близько 950 кг. Максимальна дальність – до 600 км”.

СБУ та контррозвідка на заяви експерта Арестовича мовчать.
А таки справедливо секретар РНБО порадив цьому “раднику” змінити місце роботи – йти зніматися у порнокіно… Роль Люсі йому личить.

Сергій Стуканов: Три тези про Арестовича:

1. Арестович — це доволі талановитий маніпулятор, спроможний складати слова у привабливі (для неокріпших умів) конструкції з квазі-езотеричним сенсом. При цьому його погляди (якщо він має сталу систему світогляду, що сумнівно) є значною мірою антиукраїнськими. Зрештою, це не дивно, зважаючи на його (потойбічні) зв’язки з євразійцями тощо. Вільний стиль висловлення (за формою і за змістом) також додає йому фльору носія правди і правдоруба, що багатьох може принаджувати.

2. Чому таке явище, як Арестович, стало можливим? Дві причини.

По-перше, вже згадані неокріпші уми і природний механізм психологічного захисту. Війна звалилася на багатьох, як сніг на голову, й стала шоком. За цих умов психіка природно шукає захисту й прагне віднайти фундамент, на який можна зіпертися, щоби банально не з’їхати з глузду. Якщо реальність не надає приводів для оптимізму (а вона протягом перших місяців не надавала), то згадані неокріпші уми шукали рятунку у втечі від реальності. Солодкі промови про “2–3 тижні” від Арестовича перетворилися на свого роду “бальзам для душі”, “опіум для народу”, ліки від божевілля. Соломинку, за яку можна схопитись, аби перетривати нещастя. Ясна річ, що в Україні йшлося про сотні тисяч (якщо не мільйони) людей, ладних припасти до цього гнилого “джерельця”.

По-друге, доступ до інформаційних каналів. Арестович — продукт ОП, яка надала йому цілковиту свободу й спозиціонувала як свого представника. Знову ж таки —саме з тією ж метою: зайняти уми певної авдиторії в умовах браку адекватних меседжів. Крім того, цілком лояльний до Єрмака і ОП, він формував серед глядачів відповідні переконання. Тому був корисний (для ОП).

3. Для України це явище є, безумовно, шкідливим і небезпечним. Безпринципний маніпулятор, тим більш популярний, спроможний накаламутити воду. В разі поширення меседжів із російського порядку денного, він прямо литиме воду на млин ворога. Тож бажано чимскоріше маргіналізувати це непорозуміння, виплекане в ОП.

Ігор Мірошниченко: Гігієна в усьому — ознака цивілізованої людини. А гігієна в інформпросторі під час війни — це ще й запорука національної безпеки та питання виживання нації.

Закликаю кожного журналіста вчиняти бойкот шматку лайна на прізвище Абрдистовіч і не допускати присутності цього нарцисоподібного українофоба в українських ЗМІ.

Годі вже споживати лайно, що ллється з вуст цього покидька та годувати ним українців.

СБУ, сподіваюся, за поширення рашистського наративу про те, що трагедія в Дніпрі — наслідок невдалої роботи українських сил ППО, ізолює цього блазня не лише від інформпростору, але й від суспільства.

Моральної та політичної відповідальності від тих, хто зробив АФеристовича під час масштабної війни телезіркою я не чекаю. Не в нашій країні.