ПРО «ПАТЄРЬ НЄТ»

Побачив карту геолокацій мобільних телефлнів рашистських солдатів (подають її із посиланням на Сергей Иванов-Малявин).

От лише від себе добавлю: ця картина за короткий відрізок часу, а так звана “евакуація” під жорстким обстрілом і своїх, і наших у цих нікчем тривала багато годин.

Ще один чинник. Геолокацію в армії наказують відключати, тож тут не всі, хто поплили, а тільки ті, що надто дурні чи неслухняні. І ще. Я не сильний у техніці, але що стається із смартфоном чи будь-яким телефоном, коли він зануриться у воду, уявляю. Він повністю виходить з ладу й точно вже не буде фіксуватися за геолокацією. І на додаток – бронежилет та повне екіпірування сумарно достатньо важкі, щоб труп не понесло вільно за течією чи хоча б поволокло по дну, він надовго застрягне у місці занурення.

Отже, тут сліди спливаючих у Чорне море трупів рашистів, які:

• не виконали наказ про відключення геолокації;
• заховали телефон у щось герметичне й водонепроникне;
• не мали на собі одягнутого бронежилета.

Чи бувають такі, що під час жорстокого бою підпадають одночасно під три категорії? Так, але вони у абсолютній меншості. Тож масштаби усього цього каналізаційного зливу можете собі домислювати самостійно.

А я на останок погоджуся з Бориславом Березою, який відмітив, що неможливо уявити кращу ілюстрацію до Заповіту Шевченка:

“Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу…”

Тарас Чорновіл