НАЗРІВАЄ КУЛЬТУРНИЙ МАЙДАН
1 min read
У мене погані новини. Людина з вул. Банкової, яку звуть Андрєй, вирішила, що вона тут на довго. Тому може діяти, як Янукович і Ко.
Або значно гірше. Зухваліше. У тому числі з тим, що 30 років в нашій країні особливо нікого не цікавило. Культура.
Звісно, якщо якийсь культурний об‘єкт не заважає будівництву багатоповерхівки.
Але основне в іншому. Якщо цей пздц зі ЗМІ і культурною сферою триватиме років п’ять, то ми втратимо свободу слова і всі культурні надбання часів незалежності. А це шлях явно не до Європи. А до дупи.
Звідки думки? Нижче короткий аналіз.
Телевізійний марафон. Контролюється владою. Повністю. Цензура щодо гостей. Критики влади не потрапляють в етер. Політичний контроль над редакційною політикою абсолютно ВСІХ каналів-учасників марафону. В ефірі піар влади і звитяг приписаних владі. Навіть військових перемог.
Концерти артистів-орденоносців кварталу і плюсів, новини про звитяги партії від радників, які стали супер експертами у всьому, до голів і зам голів канцелярії, які фактично керували всім тим найважливішим в житті кожного українця.
Військових у марафоні мало. Хоча війна. Радники — всюди.
Про проблеми не говорять.
Викинуті незручні ЗМІ. За розслідуванням моїх колег з Bihus мільйонні суми від держави на марафон отримують наближені до офісу президента особи. Ось розслідування:
Йде час. Війна триває. Настає листопад 2022. Влади над ЗМІ Офісу Президента України стає замало. Щоб підсилити результат, у марафон вливають ще один телеканал. Називається «Ми — Україна».
За офіційною інформацією, канал фінансується внесками членів команди. Тобто ведучими і продюсерами-режисерами. Серед працівників цього каналу є мої друзі і навіть родичі. Жоден із них ніяких внесків не робив.
За неофіційною інформацію моїх джерел, канал контролює Андрій Єрмак. І спонсорує він же. Удобна. Більше тут.
Культура. Відверто, я заплатила б, щоб подивитися, чим цілими днями займається Олександр Ткаченко в своєму кабінеті на посаді міністра, ну, окрім контролю за ТБ простором у чатах з топами телеканалів згідно партійних темників і виділення грантів на ті ж «свої» ЗМІ, які він контролює в марафоні. Таке собі коло контролю і лобізму.
Держкіно. Це напевно найбільш репрезентативний випадок. Якщо б існував документальний фільм, присвячений цинізму, хамству і ницості, то нинішня очільниця Держкіно та її шеф Єрмак могли б стати головними акторами такого проморолику. Андрій використовує Марину. Остання злиться, що її не люблять у кіноспільноті, окрім зацікавлених і двуликих, і мстить тим, хто її засуджує. Хоча, по правді, злитися Марина має тільки на Єрмака, який її у все це лайно втягнув. Розізлитися і звалити.
Цю людину теж використали. Вищезгадані персонажі. На фото праворуч — жінка зі світлим волоссям Юлія Каждан. Кінолог і гіпнотерапевт.
Не знаю, чи вона загіпнотизувала Єрмака, чи він її, чи когось з оточення, який порекомендував кінолога, кіно і кінолог, перші чотири літери схожі, чому ні, але саме цю людину без досвіду і сенсу, яка ніколи не була в Довженко-центрі і не є кризовим менеджером, призначили наразі керувати Довженко-Центром, у складі якого найбільший кіноархів країни.
Конкурс на посаду голови центру виграла Олена Гончарук, яку попри це НЕ призначили керівницею. Бо не своя. Отак просто сказали нєт і не підписали угоду. Причина — типу щось не сподобалося під час аудиту.
Центр Довженка підпорядковується Держкіно. Андрій Єрмак минулого року курував призначенням голови Держкіно. Конкурс тоді виграла продюсерка ОМКФ і членкиня всіх найвідоміших європейських кіноспільнот Юлія Сінькевич. Порядна і некерована. Зі статусом і авторитетом у кіно. Членкиня Європейської академії і Української кіноакадемії. Але владі-то не треба та і незручно, тому заручившись підтримкою своїх членів комісії, офіс президента поставив свою людину — Марину Кудерчук. Російськомовну директорку кінотеатру у Запоріжжі і організаторку місцевого фестивалю.
Ідея? Нація? Культура? Ідентифікація? На жаль, жоден з цих кривдників не володіє цими поняттями. Їх цікавить інше. Гроші, влада і статус.
Цю історію вам не покажуть у марафоні. Всі гріхи і схеми влади суспільство може черпати лише з інтернету. Цензура, прикрита ширмою війни, не говорить про проблеми, чим мінімізує занепокоєння громадянського суспільства. Кури несуться, Зеленський президент. Якщо не говорять, значить, все ок. А тому корупція, лобізм і безкултур‘я від безкарності набирає нових масштабів…
Якщо ми всі хором це з‘їмо то буде біда.
Володимир Зеленський, зупиніть цю хуйню, вгамуйте своїх соратників, а то їх вгамує суспільство. Проведіть чесні конкурси. Інакше буде великий супротив громадянського суспільства.
Культурний майдан назрів.
І він станеться. Інші способи впливу на цей ґвалт вичерпані. Якщо вам все одно, то за що тоді ми воюємо?
