ОЙ, ДЕСЬ ПРО ЦЕ УЖЕ БУЛО НАПИСАНО — І БАГАТО!
1 min read
Теодор Дяків узявся просувати в українське суспільство ідею, висловлену в численних статтях і нотатках проф. Володимира Іваненка. Пан Дяків неодноразово був запрошений до участі в обговореннях цих статей і нотаток, коли вони з’являлися в соцмережах.
Публікуємо нотатку Т. Дяківа, а наприкінці подаємо посилання на збірки статей і нотаток В. Іваненка, щоб наші читачі мали змогу зіставити цю нотатку з текстами пана Іваненка та зробити відповідні висновки:
Дивуюся, з якою настирливістю українські патріоти плутають причину і наслідок, напираючи на
духовність, мову, історичну пам’ять — гуманітарні цінності.
Для їхнього розвитку необхідна відповідна атмосфера в суспільстві. Цю атмосферу може створити п е в н а політична оболонка, політична організація суспільства, суспільно-політичний устрій, його т и п. Століттями, (починаючи від результатів Хмельниччини …), для розвитку духовності в Україні не було елементарних умов, а в 1991 році ситуація ще більше погіршилася введенням приватної власності в бездуховне пострадянське суспільство.
Для легального збагачення були зняті юридичні комуністичні обмеження (це плюс), але стали масовими способи аморального збагачення: згадайте фінансові піраміди з пограбування довірливих, “справедливу” приватизацію, формування олігархічної моделі державного управління і т.д.
В цій ситуації в Україні не знайшлося людей, які були б спроможними побачити проблему в політичній системі, успадкованій від СРСР. І сьогодні в публічному, інформаційному просторі України їх немає, хіба-що якісь паростки в соціальних мережах …
Патріоти, популяризатори духовності і захисники мови, на жаль, ставлять цього переповненого воза українських гуманітарних проблем перед конем давно потрібних політичних реформ і щиро дивуються, чому воно не їде…
Навіть гіпотетично переможна війна не вирішить цих проблем, якщо українські патріоти не спроможуться поставити в своїх головах коня політичних реформ поперед воза проблем і перестануть плутати фундамент держави з її дахом.
* * *
Збірки статей і нотаток Володимира Іваненка:
Системні зміни — перспектива для України: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 393 с.
* * *
Від УСІМ:
Нагадаємо, що Т. Дяків — не єдиний, хто вдається до запозичень, не посилаючись на джерело. Ще позаторік на гарячому був пійманий Назар Мухачов, який мав аналоґічні проблеми з іншими людьми.
Ось що ми писали з цього приводу 2 січня 2021 року:
«Новоспечений політик і позірний козацький отаман Назар Мухачов без докорів сумління плагіатить все, що можна сплагіатити, і видає за своє, звісно, не посилаючись на джерело і іґноруючи нагадування, що «всі права застережено». Про моральність промовчимо…
Зухвалість Мухачова полягає ще й у тому, що він намагається поширювати свої записи на сторінках наших груп. Наші спроби через приват нагадати молодикові про доброчесність наражаються на відверте хамство людини, яка начебто хоче стати моральним авторитетом чи лідером нації. Яке блюзнірство!»
При одній із нагод, ще маючи профіль на Фейсбуці, проф. В. Іваненко висловив свої претензії до Мухачова через повідомлення у приват. У відповідь Мухачов визнав, що він вдається до плаґіату, але цинічно заявив, що не буде робити посилання на джерело запозичення, «щоб не робити вам рекламу».
Тепер порівнюйте:
Україноцентризм, журналістика і система ЗМІ: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 449 с.
