«ПРАЦЮЄМО РАЗОМ»

Кирило Буданов похвалився зустріччю із студентами Могилянки

Яке майбутнє чекає на Україну? Говорив про це з тими, хто це майбутнє буде творити. Дуже цікава зустріч зі студентами Києво-Могилянської академії. Питання, які вони ставили і з яких ми дискутували, – це запит на справжню візію майбутнього нашої країни. Це надихає й додає впевненості, що ми на правильному шляху.

Місце України у світі. Відповідь проста й складна водночас: це залежить тільки від нас. Не треба чекати, поки хтось нас умовить чи підштовхне, а чітко задати свою мету: сильна конкурентоспроможна держава. Якщо ми як країна та нація хочемо поваги, то маємо бути сильним гравцем. Світ не любить слабких – поважають і рахуються лише з тими, хто має силу й волю її застосувати.

Як Україні в майбутньому налагоджувати відносини з країнами-сусідами? На мою думку, нам варто взяти за основу середньовічну мудрість: із тими, хто живе поруч, треба мати добрі або принаймні нейтральні відносини. І тут потрібен холодний розрахунок для відстоювання власних інтересів. Як нам далі жити поруч із тією територією, яка сьогодні називається «росія», – питання окреме.

Демократія та війна. Ще одне важливе питання, яке порушили студенти Могилянки на зустрічі, – дотримання базових демократичних процедур в умовах війни. На мою думку, ми сьогодні живемо в умовах гібридного воєнного стану. Це унікальний досвід, коли попри передбачені й дозволені Конституцією та законами обмеження ми зберігаємо повне функціонування демократичних інституцій і захист інтересів громадян. Це і є наша оборонна демократія, де свобода – це те, що ми захищаємо зі зброєю в руках. Це наш устрій безпеки, де кожен розуміє: або ми єдині й цілісні, або нас не існує.

Місце України у світі після війни. Маємо чітко усвідомлювати: сильна Україна потрібна тільки нам. Для всіх інших ми будемо конкурентами. І це природно – так влаштований дорослий світ. Це і є той виклик, який стоїть перед кожним із нас. Майбутнє не приходить саме. Ми його створюємо просто зараз: у таких дискусіях, у щоденній роботі та в усвідомленні того, що Україна – це сильна держава.

Дякую Києво-Могилянській академії за теплу зустріч, президенту Могилянки Сергію Квіту – за запрошення та модерацію дискусії. Вдячний активній молоді за запитання, які надихають, вогонь в очах та любов до своєї країни. Вона відчувалася у вщерть заповненій залі, у порушених під час дискусії темах та небайдужості.

Працюємо разом.
Слава Україні!