WHO IS WHOSE ALLY? | ХТО КОМУ СОЮЗНИК?
3 min read
Screenshot
ENG | УКР
WHO IS WHOSE ALLY?
General Michael Flynn is Offended By Zelensky’s Success
Now that President Zelensky has carried out the greatest covert operation in modern history, the pomposity and ignorance of his American critics is revealed.
Even so, the mob is assembling to throw new insults.
The same critics who accused President Zelensky of being a helpless puppet lacking agency, are now feigning deep offense that he is actually a brilliant commander in chief capable of successfully doing what no other leader in the world has dreamed or dared to do.
General Michael Flynn is one such mob leader and critic.
How dare that Ukrainian destroy 34% of Russian strategic aviation, Flynn demands, without revealing his plans to America’s leading Russian advocate at the White House – DNI Tulsi Gabbard.
Flynn’s attack this week on Zelensky is no surprise. His personal record reveals him as the type who betrays friends, lies under oath, embraces unhinged conspiracy theories and cozies up to Putin for cash.
Some background:
Once upon a time Flynn was the most short lived national security advisor in history. Recall that before becoming Trump #45’s National Security Advisor, he gave a lecture on leadership at the Moscow headquarters of the Russian military intelligence directorate GRU, the first American official to be admitted entry to the headquarters. Later he was paid $45,000 to deliver a Moscow speech at the ten-year anniversary celebration of RT, a state-controlled Russian international television network, where he sat next to Russian president Vladimir Putin at his banquet table (see image above).
In February of 2017, he resigned from Trump’s cabinet after information surfaced that he had misled Vice President Mike Pence and others on substantive and ethical matters. In December 2017, Flynn formalized a deal with Special Counsel Robert Mueller to plead guilty to a felony count of “willfully and knowingly” making false statements to the FBI and agreed to cooperate with the Special Counsel’s investigation. In July of 2020, Flynn pledged an oath to the pro-Trump QAnon conspiracy theory, and as Trump sought to challenge the results of the 2020 presidential election, Flynn suggested the president should suspend the Constitution, silence the press, and hold a new election under military authority.
That’s the guy who criticized Zelensky.
Flynn wrote on social media:
“This wasn’t a bold action by Ukraine… So, it appears Zelensky gave the go ahead to attack parked Russian nuclear capable bombers without informing @realDonaldTrump…This isn’t simply a breach of protocol. It’s a geopolitical insult and a warning sign. If Ukraine is willing to conduct strikes with strategic consequences without notifying the White House, we are no longer allies with coordination issues—we are co-belligerents flying blind.”
DW Philips
From UWIN:
We forgive DW Phillips his obvious overestimation of V. Zelensky’s merits in Russia’s war against Ukraine in general and in the “Web” operation in particular. Remembering Zelensky’s role in Wagnergate, the SBU probably kept him at a safe distance for the successful implementation of the “Web” and attributed leadership to him after the operation was completed.
Mr. Phillips’ text is valuable not for its praise of Zelensky, but for its revelation of the essence of General Flynn. Unfortunately, there are many such pro-Russian figures in the American establishment. In the first days of Russia’s full-scale invasion of Ukraine, when the Horde troops were near Kyiv, we noticed how a number of American generals in their comments to the US media practically were advising the Russians how to take over Kyiv.
Despite these tips and despite Zelensky’s treacherous actions, the Armed Forces of Ukraine stood firm and stopped the invader. That turning point in the war prompted Zelensky and many American “advisors” to reorient themselves. Although the essence of many of them remained unchanged.
Their trouble is that they all do not understand and, it seems, do not want to understand the nature of Russia’s war against Ukraine. Unfortunately, this can also be blamed on D. Phillips. If they wanted to, they would have already disassembled V. Ivanenko’s book “Existential War” into quotes.
***
ХТО КОМУ СОЮЗНИК?
Генерал Майкл Флінн ображений успіхом Зеленського
Тепер, коли президент Зеленський провів найбільшу таємну операцію в сучасній історії, виявляється помпезність та невігластво його американських критиків.
Незважаючи на це, натовп збирається, щоб закидати його новими образами.
Ті самі критики, які звинувачували президента Зеленського в тому, що він безпорадна маріонетка, позбавлена волі, тепер вдають глибоку ображеність, що він насправді блискучий головнокомандувач, здатний успішно зробити те, про що жоден інший лідер у світі не мріяв і не наважувався.
Генерал Майкл Флінн — один із таких лідерів і критиків натовпу.
Як цей українець сміє знищити 34% російської стратегічної авіації, запитує Флінн, не розкриваючи своїх планів провідному американському адвокату Росії в Білому домі — директору розслідування Тулсі Габбарду.
Напад Флінна цього тижня на Зеленського не є несподіванкою. Його особистий досвід показує його як людину, яка зраджує друзів, бреше під присягою, підтримує безглузді теорії змови та підлизується до Путіна за гроші.
Трохи передісторії:
Колись Флінн був найкороткочасним радником з національної безпеки в історії. Нагадаємо, що перед тим, як стати радником Трампа №45 з національної безпеки, він прочитав лекцію про лідерство в московській штаб-квартирі російського управління військової розвідки ГРУ, ставши першим американським чиновником, допущеним до штаб-квартири. Пізніше йому заплатили 45 000 доларів за виступ у Москві на святкуванні десятиріччя RT, державної російської міжнародної телевізійної мережі, де він сидів поруч із президентом Росії Володимиром Путіним за його банкетним столом (див. фото вище).
У лютому 2017 року він пішов у відставку з кабінету Трампа після того, як з’явилася інформація про те, що він ввів в оману віцепрезидента Майка Пенса та інших осіб з суттєвих та етичних питань. У грудні 2017 року Флінн офіційно уклав угоду зі спеціальним прокурором Робертом Мюллером про визнання себе винним у тяжкому злочині, пов’язаному з “навмисним та свідомим” наданням неправдивих заяв ФБР, та погодився співпрацювати зі слідством спеціального прокурора. У липні 2020 року Флінн присягнув на підтримку теорії змови QAnon, що підтримує Трампа, і коли Трамп намагався оскаржити результати президентських виборів 2020 року, Флінн запропонував президенту призупинити дію Конституції, змусити пресу замовкнути та провести нові вибори під військовим керівництвом.
Це той хлопець, який критикував Зеленського.
Флінн написав у соціальних мережах:
«Це не були сміливі дії з боку України… Отже, схоже, що Зеленський дав дозвіл атакувати припарковані російські бомбардувальники, здатні нести ядерну зброю, не повідомивши @realDonaldTrump… Це не просто порушення протоколу. Це геополітична образа та попереджувальний знак. Якщо Україна готова завдавати ударів зі стратегічними наслідками, не повідомляючи Білий дім, ми більше не союзники з проблемами координації — ми співвоюючі сторони, які летять наосліп».
ДВ Філіпс
Від УСІМ:
Вибачимо ДВ Філіпсу явну переоцінку заслуг В. Зеленського у війні Росії проти України в цілому і в операції «Павутина» зокрема. Памʼятаючи про роль Зеленського у Вагнергейті, СБУ напевно тримала його на безпечній для успішної реалізації «Павутини» відстані приписала йому лідерство уже після завершення операції.
Текст пана Філіпса цінний не похвалою Зеленському, а розкриттям суті генерала Флінна. На жаль, таких проросійських діячів є чимало в американському істеблішменті. У перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли ординські війська були під Києвом, ми помітили, як ряд американських генералів у своїх коментарях для ЗМІ США практично підказували росіянам, як взяти Київ.
Всупереч цим підказкам і всупереч зрадницьким діям Зеленського ЗСУ вистояли й зупинили загарбника. Той перелом у війні спонукав Зеленського і багатьох американських «радників» переорієнтуватися. Хоч суть багатьох із них залишилася незмінною.
Біда їх у тому, що всі вони не розуміють і, схоже, не хочуть зрозуміти природу війни Росії проти України. На жаль, це можна закинути й Д. Філіпсу. Якби вони хотіли, книжку В. Іваненка «Екзистенційна війна» уже розібрали б на цитати.
