ПРО СМЕРТЬ ПОРТНОВА
1 min read
Спрацювала система, яку за життя плекав сам Портнов
На фоні новин про вихід Трампа (США) із переговорного процесу про припинення війни та розгубленість європейських політичних еліт, яким тепер самим вгамовувати Путіна інформація про вбивство Портнова набула ознак переможної перемоги.
Зловтішення фб-громадськості з цього приводу наближається до 100%. Це геть зовсім не характеризує нас як кровожерливих падлюк, скоріше, як втішених закономірним кінцем життя людини, яка мала вплив на історію України.
Одначе, вбивство Портнова ставить багато питань, зокрема, про його спадок.
Не можна говорити, що його наздогнала доля, чи прояв карми, бо доля і карма діють зовсім по іншому, скажімо, через випадки смертельної хвороби, чи надзвичайні події – вдавився ковбасою, чи потонув на мілині.
Тут ситуація протилежна — спрацювала система, яку за життя плекав пан Портнов. Система насилля.
Портнов був творцем легальної системи насилля з боку держави. За це його ненавидів простолюд і поважали провладні еліти. Він був експертом, коучем і співучасником багатьох законодавчих та нормативних злочинів. Сконструював мережу зв`язків у правоохоронній, науковій та судовій системі, на якій вона трималася і діяла.
Окрім легальної системи насилля він дотичний до нелегальної, за допомогою якої підривав довіру до громадянського суспільства та активістів. Здійснював акти насилля та залякування проти конкретних людей, наприклад, пана Віталія Шабуніна, який свідчить про це.
Попрацював хлоп на славу.
Як пише Шабунін, став рольовою моделлю для багатьох зациклених на владі негідників.
Вбивство Портнова — є показовим актом насилля. Терористичним, екстремістським. Це політична заява. Але питання від кого?
Руцькій мір? Особиста помста?
Складно сказати, але те, що подібна поведінка може стати рольовою моделлю для деяких співгромадян — це точно.
В умовах, коли політичні еліти використовують державу для збагачення під час війни, а правоохоронна система малодієва чи бездіє є високий ризик формування екстремістських груп, які будуть вчиняти замахи на життя ненависних політиканів та зажерливих олігархів.
Єдина альтернатива, шлях із кола насилля — це запустити цивілізовані інституції захисту суспільного інтересу, в які відібрати доброчесних та професійних фахівців.
І, не менш важливо, дослідити спадок Портнова в усіх вимірах його діяльності, а також знешкодити його. Це завдання для громадянського суспільства. Сподіваюся, що Центр Протидії Корупції, Фундація DEJURE разом з правозахисними організаціями ZMINA. Центр прав людини, Center for Civil Liberties / Центр громадянських свобод зможуть знайти ресурси та виконати цю важку і відповідальну роботу.
