СПЕЦСЛУЖБИ УКРАЇНИ І ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ

В Україні заговорили про зміну підходів до вишколу кадрів спецслужб

Ветеран українських спецслужб, а нині завідувач відділу державної та громадської безпеки центру безпекових досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Паливода поширив у соцмережах статтю «Сучасні реалії вимагають зміни підходів до підготовки кадрів спецслужб України», яку він написав у співавторстві з кандидатом педагогічних наук, старшим науковим співробітником (науковий заклад не вказано) та ветераном зовнішньої розвідки України Юрієм Романюком та доктором економічних наук Оленою Саліховою.

«Спільно з колегами спробували проаналізувати ситуацію у сфері підготовки кадрів для спеціальних служб України у сучасних умовах і висловити свою думку щодо адаптування цього процесу до реалій сьогодення, — пише В. Паливода і продовжує: — Хотілося б, щоб цю статтю прочитали не лише експерти, але й ті, від кого залежить прийняття необхідних рішень».

Сподіваємося, що статтю справді вдумливо прочитають не тільки фахівці, політики й урядовці, на що розраховують автори, але й широкі верстви українського суспільства. Адже порушені проблеми є частиною більших, системних проблем, які гальмують процеси українського націєтворення й державотворення і які значною мірою спричинилися до того, що відбувається в Україні і з Україною зараз.

«Проблеми розвитку відомчої освіти та підготовки кадрів у всі часи досліджували багато науково-педагогічних фахівців різних напрямів та галузей знань. Це зрозуміло, адже інвестиції в якісну освіту – один із найефективніших шляхів розвитку держави, формування надійного та прогнозованого майбутнього. Не виходячи в цій статті на «великий горизонт» та не розглядаючи широкого спектру проблем вітчизняної освіти, спробуємо зосередити увагу на одній особливій сфері підготовки професійних кадрів – освітній системі, яка працює в інтересах спеціальних та розвідувальних служб України. Погодимося з тим, що в нинішніх безпекових умовах вказана тема продовжує набувати особливої актуальності та ваги», — наголошують автори у зачині статті.

Конкретизуючи свої думки і висновки, зроблені на основі аналізу й осмислення досвіду зарубіжних країн, зокрема США та Великої Британії, автори формулюють цілий комплекс слушних пропозицій, які, безумовно, заслуговують на увагу і втілення в життя.

На жаль, поза увагою авторів залишилися чимало засадничих для вишколу офіцерів спецслужб незалежної України чинників, на які у статті немає навіть натяків.

Перше: у новій концепції підготовки професійних кадрів для спецслужб незалежної України має бути задекларований і реально втілений у життя повний і остаточний розрив із компартійно-радянською традицією й КДБ.

Досвід тоталітарних радянських спецслужб, безумовно, має серйозно вивчатися й критично осмислюватися, але не заради збереження наступництва, а для того, щоб ніколи не повторювалися злочини, які були основою основ «чекістів».

Друге: засадничим принципом формування спецслужб незалежної України має стати максимально високий критерій відбору кандидатів (абітурієнтів) за рівнем їхньої національної свідомості й громадянської зрілості.

Це також означає, що піднесення рівня національної свідомості й громадянської зрілості курсантів і слухачів має стати наріжним каменем підготовки й перепідготовки кадрів спеціальних служб незалежної України.

Третє: названі вище чинники можуть бути ефективними за умови, що відбір кандидатів і підготовка та перепідготовка фахівців для спецслужб незалежної України, якщо другим наріжним каменем стане україноцентризм, без якого просто неможливо навіть сподіватися на відданість офіцерів спецслужб Україні й українській справі.

Нам важко судити про україноцентричність авторів, які є ветеранами спецслужб і які через свою непублічність не розслаблюються в публічному просторі. А от О. Саліхова, яка за президентства П. Порошенка працювала секретарем Національного комітету промислового розвитку й радником першого віце-премʼєр-міністра і була чи і є співробітницею Інституту економіки та проґнозування НАНУ, вельми активна публічно і навіть має свій блоґ на сайті інформаційно-аналітичного ресурсу під назвою «Лєвий бєрєґ»,

Наші читачі напевно знають, що «Лєвий бєрєґ» є підрозділом київського інституту проблем управління, який чомусь носить імʼя російського криміналіста реґіонального масштабу Льва Ґоршеніна. Цей інститут очолює український політолог Кость Бондаренко, який відомий своєю проросійською орієнтацією і який, до речі, співпрацює з пропагандистським російським ресурсом «Украина.ру» (див. Вікіпедію).

Така нерозбірливість О. Саліхової, звичайно, не може не насторожувати й дає достатньо підстав засумніватися в її україноцентричності. Ветерани спецслужб України, обʼєднуючи свої зусилля з пані Саліховою, напевно знають про неї та її звʼязки набагато більше, ніж нам розповідає інтернет.