«ГОЛОВНИЙ МОСКАЛЬ УКРАЇНИ»

Відійшов у вічність Геннадій Москаль

Сьогодні о шостій ранку помер генерал МВС Геннадій Геннадійович Москаль.
Він прожив яскраве життя.
Профі. Оригінал. Українець.

Я знав його з 2005, коли він сильно допоміг відновити роботу карного розшуку та й взагалі, зрозуміти виклики системи. Саме він дав мені головну пораду: ЮВ, зараз всі вам казатимуть, що такого розумного міністра ще не було. Вони всім це кажуть. Гоніть цих паркетних генералів до беніної мами, беріть капітанів і майорів. І тільки з Карного розшуку.

Сцена 1.

Москаль — мол лейтенант карного розшуку в гірському районі Чернівецької області. Для перевірки жовторотому дали «висяк» — вже рік як нерозкриту крадіжку кози. Через тиждень Москаль набрав кості на мясокомбінаті, розклав їх у лісі і з понятими склав Акт про невинно убієнну козу невстановленими вовками.

«Далеко піде!» — сказало начальство. І організувало другий виклик: прийом відомої циганки, яка мала цех по варці дурі і довідку з психдиспансера. Правило прийому божевільних просте: мовчи, тоді за годину закінчиш. Якщо вступиш у діалог — буде 3-4-5 годин.
Циганка зайшла з шістьма дітлахами і криком ще з порогу рвс. Старики сищики засікли час. Через 15 хв циганка з криком вискочила з кабінету. І більше, до речі, ніколи не появлялася.

Старики зайшли в кабінет. Лейтенант Москаль сидів на столі і затято гавкав.
«Лом ломом вишибають» — з кривою посмішкою сказав майбутній генерал бувалим операм.

Сцена 2.

Розквіт кучмізму, розпал акцій протесту проти вбивства журналіста Гонгадзе. Міністр Кравченко категорично проти призначення на його місце Москаля. В присутності Кучми навіть стріляв у бік Генгенича. Бо — неуправляємий.

Москаля сплавляють в Крим. Там він набуває величезної слави в боротьбі з бандитизмом. Взривають насмерть його заступника. Москаль вперто ходить з готелю до главку пішки і без охорони. Біля дверей вибухає урна. Пох, вперто робить своє.
ОЗУ СЕйлем розгромлено. Лідер Воронков і бригадири в тюрмі.

Сцена 3.

2005 рік. Моя перша колегія в якості міністра ВС. 98 % керівників областей та районів знято з посад. В залі — нові начальники УВС та підрозділів центрального апарату. Я озвучив їм лекцію про нову постмайданну політику, повагу до людей, скасування проценту розкриття тощо. Стримані аплодисменти.

Слово бере перший заступник міністра Г. Г. Москаль. «Менти, ви знаєте, що саме прозоре в світі?» — зі своєю потойбічною усмішкою питає присутніх.
«Думаєте — скло? Хер вам, а не скло! Думаєте — кришталь? Хер вам, ні. Думаєте — брильянти? Ні, найпрозоріше в світі — ви, менти. Я вас …. Наскрізь бачу! Думаєте, похлопали і по кущах святкувати? Хер вам. Взяли ручки і записали мій телефон. Із завтрашнього дня з 6:00 по алфавіту областей по 15 хв — рапорт про події доби, з готовими версіями причетних до тяжких і особливо тяжких. І якщо моя версія виявиться точнішою — вам ппц».

Сцена 4.

2006 рік. Ющенко призначив Г. Г. Москаля головою Луганської області. Мер Алчевська (звичайно, від ПР) довів до розмороження міста. Москаль в помаранчовій (!) курточці МЧС особисто лазить по теплотрасах тамкотельнях. «Вдячне» населення скандує «вонаранжевыхфашистов» і вішає навпроти готельного вікна губернатора помаранчеву кришку унітаза. Москаль викликає нач гувс області і каже: щоб населення оцінило нашу роботу, треба зачистити місто від бомжів і попрошайок з Росії. Генерал браво «щолкнув каблуками» і довів патрульним план — 5 бомжів на зміну.

Я в цей час, нічого про це не знаючи, читаю по ночам пошту трудящих. Один лист — із Алчевська:

«Уважаемый ЮВ. Раньше я вас считала оранжевым фашистом, который служит США. Но все изменилось! Раньше мой муж приходил с комбината домой грязный, злой и пьяный. Материл меня и часто бил. Однажды я заставила его пойти выкинуть мусор. Он как был в трениках и тапочках, матерясь, спустился во двор. Но ведро упало в контейнер. Он залез туда за ним. И тут — милиция. И его спросили, кто он. Муж сказал — я здесь живу. А менты говорят, кто здесь живет, по бакам не лазает. Паспорт есть? Нет — бомж, марш в машину.
И вывезли моего мужа в Голую пристань. Вернулся он через неделю. С тех пор он всегда умывается и переодевается после работы, помогает мне по хозяйству и никогда не грубит.
Большое вам спасибо за работу милиции!!!»

Сцена 5.

2007 рік. Москаль — кандидат в депутати від Народної Самооборони. На теледебатах Шуфрич ядовито нагадує, як ГГ готував візит Кучми в Дніпропетровськ, зібрав усіх бомжів на баржу і сплавив їх по Дніпру.

Москаль без хвилини роздумів: «А що, Нестор, тільки тобі по всіх усюдах їздити за народні гроші? Бомжі що, не люди? Вони теж хочуть Дніпром проплисти, батька Тараса в Каневі побачити!»

Через тиждень Москаль урочисто відкрив в Ужгороді пам’ятник «коляски, з якої в дитинстві упав Нестор і забився головою».

Сцена 6.

2016 рік. Москаль — глава військово-цивільної адміністрації Луганської області. Постійно на лінії зіткнення, раз навіть завіз мене, як радника Порошенка, інспектувати життя селища в лнр.

У день виборів до нього з дзизом підходить група ватних жіночок і на всю площу кричать, що вони протестують — чому в бюлетнях немає путінської Єдіної Расії?

ГГ каже: «Неужели?! Это действительно беспредел, наверное, провокация Правого сектора. Но ничего, дописывайте ручкой товарища Путина и все будет учтено. И всем своим подружкам перезвоните!»

Ватниці з криками «ура» масово і радісно йдуть робити бюлетні недійсними.

Сцена 7.

2018 рік. Голова Закарпатської ода Москаль дзвонить мені в Генпрокуратуру: «Скажи Пороху, хай поверне мене на Донбас. Я не можу тут. Нема живої роботи, нахер нікого послати. Тільки “пане, доброго дня/перепрошую, пане”».

Він любив екстрем, вмів послати нах і відповісти ваті факом. Але день і ніч працював для людей. Паливо, американський пологовий центр, підручники для шкіл, фортифікації, вода та хліб по прифронтових селах. За це його поважали і вороги.

Бачив особисто, як на окупованій території до нього збігалися люди і вірили кожному його слову.

Одного разу він з нашими дівчатами-депутатами, які привезли машину гуманітарки потрапив під артобстріл. Сховалися під стіну церкви.
Коли обстріл припинився, з церкви вийло пʼять бойовиків лнр. Погляд очі в очі. Пауза.

«Проходь, Москаль, ми тебе знаємо. Ти хоч і бендара, але правильний».

За кадром — ще десятки таких історій. Ще сотні професійних досягнень генерала МВС, ім‘я якого наводило страх на бандитів і корупціонерів Чернівців, Дніпропетровська, Криму, Закарпаття, Києва.