ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ІРИНИ ФАРІОН

Коли брак мудрості вбиває розум

Шановне панство! Організована проти мене кампанія з відкриття кримінальних проваджень за чотирма статтями та звільнення з посади професора у Львівській політехніці має своїх замовників. Це триголова зміїна гідра: ЄС + СН + Гол(м)ос.

Розпочала це замовна журналістка з 5-го порошенківського каналу разом із матюкальником жоріним, що паскудить честь ЗСУ язиком і посилає пані професора матом за те, що я системно впродовж 20 років домагаюся всеосяжного функціювання української мови — і у війську зокрема.

Як вислід – перебуваю у судовому процесі з Політехнікою, ректор якої на замовлення міністра-плагіятора і неука Лісового підписав моє незаконне звільнення начебто за «аморальний проступок» (більше про це тут).

Себто син дисидента зробив мене першою дисиденткою в третьому тисячолітті. Міністр, що відмовився від власної дисертації і наукового ступеня, але не від своєї посади, яка дає йому можливість брутальним способом боротися зі своїм палким опонентом і антагоністом Іриною Фаріон. І академічна спільнота мовчки чухає на це чуби, катастрофічно залежачи від нещодавно заведених контрактів з ректорами, а ректорів із міносвіти.

Словом, виведено нову верству «освічених» рабів: викладачів вишів, яких через «скопуси» позбавили академічних свобод публікувати свої роботи, через контракти сміливо висловлювати свою думку, через пріоритетність англійської мови у вишах (не української!) вивели на космополітичний шлях втрати мотивації виховувати національно свідому молодь.

Жодна академічна інституція (крім приватного допису у ФБ директора Інституту народознавства НАН академіка Степана Павлюка та офіційного катедри української мови Політехніки) не стали на захист своєї колеги, що свого часу зініціювала через Конституційний Суд скасування путінського мовного закону Ківалова-Колесніченка. І закон скасовано 28.02.2018 р.

З огляду на це моральне (інтелектуальне також) виродження вищої освіти в Україні, нижче оприлюднюю документ виняткової сили і позиції, щоб долучити його до судової справи. Це заява від Шкільної Ради при Українському Конгресовому комітеті в США, до якої входять 32 школи українознавства з різних штатів Америки.

Вражена, шановне панство, Вашою підтримкою і стилем Вашої заяви. Це не просто приклад для наслідування в освітніх середовищах України за ідейною позицією, але й за наступальним стилем викладу.
Дякую всім за підтримку, яка насправді є нашою спільною боротьбою за національну Українську Державу без політичних ошуканців та освітніх рабів.

Це боротьба проти відкриття внутрішнього фронту в Україні проти українців! Коли програємо всередині, то наше знищення ззовні неминуче. Долучайтеся до протестів різними способами. Щодня нас має ставати більше. І буде так.

Ірина Фаріон

Від УСІМ:

Ми опублікували низку матеріалів, у яких фахівці й звичайні користувачі соцмереж обговорювали те, що відбувалося нещодавно з Іриною Фаріон (щоб ознайомитися з ними, задайте в пошук на сайті її імʼя), і ось вона сама виступила з відкритим листом.

Можна було сподіватися, що розумна й талановита мовознавиця критично осмислить усе, що з нею сталося останнім часом та й узагалі відбувається, вивчить свої уроки і зробить для себе продуктивні висновки.

На жаль, цього не сталося. І. Фаріон увірувала у свою правоту та непогрішимість і продовжує стояти на своєму.

«Шляхетного не підкупиш, мудрого не обдуриш, мужнього не злякаєш», —цитує Дмитра Донцова Шкільна рада при УККА.

Якщо вже застосовувати цю сентенцію щодо пані Фаріон, то істині відповідає лише «мужнього не злякаєш» — вона справді мужньо й самовіддано відстоює як свою правоту, так і свою… неправоту.

Проблема Фаріон у тому, що емоційна напруга у відстоюванні своєї позиції засліплює їй розум, і про мудрість цієї жінки — і як науковиці, і як людини — говорити не доводиться. На превеликий жаль, їй бракує якраз мудрості.

Ну, а коли вже розумній людині й непересічному талантові бракує мудрості, немає підстав навіть згадувати про шляхетність. Були б у Ірини Фаріон мудрість і шляхетність — вона ніколи б не виходила з берегів.

Насамкінець я хочу сказати ось що. Професорці Фаріон, як науковиці розумній, талановитій і досвідченій, ліпше було б взагалі не опускатися на рівень емоційного обговорення ситуативних питань, окремих фактів чи подій, які — за великим рахунком — не визначають суть явищ і проблем, які нам належить вирішити для творення української України.

Ми давно вже закликаємо Ірину Фаріон та інших особистостей її рівня і статусу зайнятися питаннями системного характеру. Активна у товаристві «Просвіта», пані Фаріон могла б і повинна була б зайнятися активізацією діяльності «Просвіти» в близькій для неї царині — орґанізації безкоштовних курсів української мови, українознавчих гуртків, семінарів та інших студій для широких народних мас, і передусім — російськомовної верстви українського суспільства.

Ірина Фаріон є однією з таких особистостей, хто міг і повинен би зайнятися створенням Руху за українізацію України — якісно нової орґанізації, яка взяла б на себе те, на що неспроможна «Просвіта». Ми охоче підставили б їй наші плечі.