ПІСЛЯ ДЕВʼЯТОГО ВАЛУ
1 min read
Сприйняття шторму в Чорному морі окупантами
У московитів істерика вже кілька днів приписують НАТО: кліматичное аружиє, вєдь только імєнно ано магло спричинити такий шторм.
Скажу вам, що це шторм як шторм. Восені-взимку так виглядає Крим повсюди, де може дотягнутись море, це десь 10% Криму, але саме їх і бачать материкові.
Таке буває чи не кожен рік.
Інша справа, коли ти в Криму фсєво нєскалька мєсяцев, тоді да, це заскоче.
Буран в степу явище звичайне. Та тільки хто в тому степу буває? Перекази розповідають про урагани, що здіймали не те овець, а навіть верблюдів.
А, ну, так це треба починати з того, що до 1944 “асвабаждєнія Крима” тут верблюди були, а асвабадітєлі їх за два роки чи просрали чи пожрали.
Дерева по місту літають?
Таке буває, якщо 9 років поспіль шалено пиляти зелені і обходити сухі. Бо у них в сібірі так прінято — от зельоних м’шкара, а сухі ушлий народєц сам на дравішкі розбирає.
Шосе біля моря заливає? Котеджі позносило? Тому, що приїхав сюди московит, витріщується і дивується:
— Вот тупиииє, у моря нє живут. А пастрою-ка я тут прям-на-морі, буду-ка пряма в морє срать…
І давай там все “равнять”, а море приходе і каже: “ну, якщо ви наполягаєте…”
І так кожне століття, кожне завоювання. Місцеві, от тупиє, тримаються від моря на “почьтітельном растоянии”.
У старовину приморські виходи в селах віддавали невдахам та ізгоям — щось типу сучасних “неблагополучьних массівов”: знесе хвилею — ну, і не шкода.
А чому волають про небувалую стихію окупанти? Ну, точно не тому, що совість мучяє.
Зате дуже зручно списати свої проворованія на безумную, сто літ небачену стихію
і свою нєізбивную рукожопість, і свої військові втрати в караблях туди ж.
