КУДЕ ВЕДЕ ЗЕРНОВИЙ КОРИДОР

МВФ бачить, як крадуть в Україні

МВФ звернув увагу на неповернення в Україну валютної виручки від продажу збіжжя: зернотрейдери затримують чи зовсім залишають зароблене на рахунках в офшорах; сума неповернутої до країни валюти сягає $12 млрд (!!), що фактично підтвердив міністр фінансів Марченко.

МВФ прямим текстом каже: ми бачимо, як ви крадете, тому скиглення вашого президента, як вам потрібні гроші, залиште собі. Або робіть щось із вашою владою крадіїв.

* * *

Здається, догралися…

Ознака розуму — здатність до превентивної реакції на потенційні ризики, особливо коли є ті, хто постійно звертає на них увагу.

До того ж, безоплатно.

Приблизно рік я пишу про проблему неповернення зернотрейдерами валютних надходжень в Україну.

Коли валютний контроль у банках закривається фіктивними довідками про банкрутство контрагента – “покупця”.

А також щодо фіктивного експорту зерна деякими приватними компаніями для отримання відшкодування ПДВ від держави.

Йдеться про неповернення до країни валютної виручки у розмірі до 6 млрд дол.

Щодо масштабів фіктивного відшкодування ПДВ, то за моїми оцінками йдеться про суму до 10 млрд грн, виплачених із бюджету.

Найдивовижніше, що у нас є внутрішній “лібертинаж”, який щиро вважає, що вся країна має напружуватися у забезпеченні функціонування зернового коридору, під вогнем противника відвантажувати зерно, валютна виручка за яким може залишатися “де завгодно”, хоч в офшорі, хоч у кеші.

Але я попереджав, рано чи пізно, але наші союзники спитають:

“а якого, власне, ми маємо витрачати на вас гроші наших платників податків, якщо ваші компанії, які начебто мають бути зацікавлені у захисті своєї держави, не хочуть навіть повернути свою виручку в Україну, підтримавши платіжний баланс країни”.

Тобто йдеться не про передачу своєї валютної виручки, а просто про її повернення до країни!

І ось, союзники “запитали”.

За чутками, МВФ вкрай незадоволений ситуацією із неповерненням валютної виручки в Україну.

У НБУ навіть провели спеціальну нараду з банками щодо валютного контролю.

От невже обов’язково треба доводити ситуацію до окрику ззовні?

Ряд нардепрів почали розбирати ситуацію з неповерненням валютної виручки до країни.

Не пройшло і року…

Зрештою, зменшили термін повернення валютної виручки до 90 днів. Але знову ж таки, звалили всіх під один гребінець.

Якщо для несировинного експорту терміни повернення валютних надходжень потрібно збільшити до 180 днів (а, можливо, як стимул для складної продукції і зовсім скасувати), то для експорту сировини, де розрахунки проводяться за стандартною процедурою шляхом розкриття банківського акредитива – і 90 днів дуже багато 60 днів з дати перетину кордону цілком достатньо.

Ніхто так довго не розраховується за зерно.

Просто зернотрейдери мають свої офшорки, на які вони відвантажують офіційно своє зерно з України.

А реальні контракти на продаж зерна укладаються вже офшоркою та справжнім покупцем.

Ось і виходить, що валюта заходить на офшорку максимум за 30 днів (насправді раніше).

А вже офшорка тримає її на своїх рахунках за кордоном 90 днів (раніше 180 днів).

Таким чином, зернотрейдер завжди має на своїх офшорних рахунках 90-денний обсяг продажів (раніше піврічний).

А країна, відповідно, недоотримує валютний виторг за цілий квартал (раніше, за півроку).

Більше того, багато компаній і цю валютну виручку не повертають: просто подають на свою офшорку до суду, банкрутують її та закривають валютний контроль в українському банку довідкою про фіктивне банкрутство.

Офшорка, до речі, коштує кілька тисяч доларів. Довідка про фіктивне банкрутство – стільки ж.

Тепер цим почали займатись нардепи. Потому рік.

А коли почнуть займатися фіктивним експортом та відшкодуванням ПДВ за рахунок держави?

Ще за рік?

Але, гадаю, нас змусять зайнятися всім цим набагато раніше.

Або потреба змусить.

Шкода, що про превентивну мінімізацію ризиків у нас ніхто нічого не чув.

Олексій Кущ