УКРАЇНА У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ

Чи сталося похолодання у міжнародних відносинах України?

Насправді не сталося.

По-перше, жоден договір з партнерами не розірвано, жоден договірний проект не припинено, жодних планових заходів не скасовано. Зброя й економічна допомога йде так, як вона й могла йти – ні більше ні менше. Контактна група («Рамштайн») працює. Ніхто з (умовних, звісно) союзників, крім Словаччини, не змінив політики щодо України та російсько-української війни. Українські льотчики в країнах НАТО навчаються літати на F-16, в Україну прибули швецькі САУ “Archer”, Німеччина заклала в бюджет допомогу Україні до 2032 року, а в Київ – ушосте – прибула глава Єврокомісії (вища посадова особа ЄС) Урсула фон дер Ляєн. На робочу рівні по лінії міністерств, служб і відомств між Україною й країнами світу продовжується та робота, яка й велася досі. Звичайно, сьогоднішній день чимось відрізняється від учорашнього, а завтрашній відрізнятиметься від сьогоднішнього; стратегії й навіть тактика постійно корегуються – вдосконалюються, але це не є ознаками «похолодання» міжнародних відносин.

По-друге, дійсно, очевидне розчарування на Заході якихось політиків чи навіть політичних партій тим, що український контрнаступ наштовхнувся на нездоланні поки що перешкоди й, фактично, зупинився. І це цілком зрозуміло: уряди країн, що надавали допомогу, хотіли відзвітувати перед власними виборцями, що це саме вони зробили ледь не вирішальний вклад у перемогу Добра над Злом в Україні й погнали окупантів далі від Європи. Це демократія, яка має й свої недоліки: політики неодмінно мусять хвалитися перед виборцями й звітувати про успіхи. Тим більше, коли допомагаєш за схемою: скинув стару техніку в обмін на нову, не втратив, а лише збільшив власний оборонний потенціал, але став учасником перемоги. При цьому, зберіг гроші або, просто, зекономив.

На жаль, ми посприяли розчаруванню, бо хтось «прогнозував» завершення війни «за 2–3 місяці», а хтось деокупацію Криму «до серпня-вересня». Але можливе розчарування деяких західних політиків – це не похолодання міжнародних відносин. Міжнародні відносини, за визначенням, – це відносини не між ситуативними політиками, а між народами. А там емоціям, точно, не місце. Тим більше, коли йдеться про намагання народів зупинити російську навалу на Європу. Насправді, кожну хвилину відбувається плідна й інтенсивна співпраця наших народів у контексті протистояння російській агресії. Скажімо, просто зараз, для ЗСУ передається інформація з розвідувальних повітряних суден США про розташування російський військових об’єктів у Криму. Більше, того, саме зараз Угорщина й Словаччина Фіцо розблокували фінансову допомогу ЄС Україні. Ось це і є міжнародні відносини.