ЗАХИСТИМО «ЩЕДРИК» | LET’S PROTECT “CAROL OF THE BELLS”
3 min read
УКР | ENG
ЩЕ ОДНО ВИКОРИСТАННЯ «ЩЕДРИКА» В РЕКЛАМІ
Захистимо шедевр Леонтовича від використання в комерційній рекламі!
В США почалася передріздвяна рекламна кампанія. Почала її телекомунікаційна компанія “Verizon” з реклами своїх послуг, пристосувавши рекламний текст під всесвітньо відому мелодію «Щедрика» Миколи Леонтовича.
Отак з року в рік — упродовж десятиліть торгівля товарами й послугами використовує унікальний шедевр українського музичного мистецтва. Одна, дві, а то й три чи більше комерційних структур експлуатують твір геніального композитора, по суті вдаючись до плаґіату.
Леонтович не може захистити свій твір, бо його вбили більшовики ще до того, як його «Щедрик» вийшов за терени України. Олександр Кошиць, який спричинився до світової слави «Щедрика», також не може захистити ні сам «Щедрик», ні своє аранжування (твір нещадно експлуатують переважно в аранжуванні Кошиця).
Українці зарубіжжя могли б захистити «Щедрик», але й не пробували, обмежуючись хіба що обуреннями. В діаспорі є цілий Світовий Конґрес Українських Юристів, а серед його членів — чимало фахівців з авторського права. Але, очевидно, їм це не цікаво — не прибуткова це справа.
Я привертаю увагу української спільноти до проблеми неправомірного використання «Щедрика» в рекламі товарів і послуг відтоді, як уперше зауважив це в США перед Різдвяними святками ще 1990 року. Люди співчутливо підтакують, але на створення серйозної ініціативи не йдуть.
Як фахівець, обізнаний із авторським правом, я розумію, в чому тут проблема. «Щедрик», як і всі твори М. Леонтовича, не захищений авторським, тобто він є public domain, і може використовуватися ким завгодно.
Юридичний прецедент створив Пітер Вільховський, який замість того, щоб зробити переклад або хоча б переспів тексту «Щедрика», він написав самостійний англомовний тексту «Carol of the Bells», з яким «Щедрик» і став популярним в англомовному світі. О. Кошиць не побачив у цьому нічого осудного.
Одно діло — пристосований різдвяний текст для концертного виконання, і зовсім інше — використання всесвітньо відомого класичного музичного твору з примітивним базарним текстом для просування товару чи послуги.
Оскільки імʼя композитора у такому випадку не згадують, має місце фактично привласнення рекламодавцем чужого інтелектуального продукту, тобто плаґіат. Очевидно, саме цей чинник має відіграти вирішальну роль у обмеженні або й повній забороні використання «Щедрика» Леонтовича у комерційній рекламі.
Мабуть, можна знайти й інші засоби захисту одного із найупізнаваніших маркерів українського музичного мистецтва. Одним із них є, безумовно, захист під еґідою ЮНЕСКО. Приклад із борщем має стати прецедентним.
Які реальні кроки можна зробити зараз?
Зняти з інтернету й ЗМІ рекламу фірми «Verizon» можуть примусити масові й гучні ініційовані українськими громадами протести біля офісів фірми «Verizon», а також біля телевізійних і радіо студій, які крутять рекламу із «Щедриком». До протестів приєднається й багато інших людей, які знають «Щедрик». Заодно ці протести можуть стати й заходами на підтримку України у війні проти Росії.
Дипломатичні протести (ноти, заяви тощо), надіслані у відповідні державні установи та рекламодавцеві й опубліковані в соцмережах та ЗМІ, також можуть справити належний вплив. Думаю, шапка з голови посла не спаде, якщо він чи вона ще й зателефонує куди треба.
Звичайно, ця тема має активно обговорюватися в соцмережах і ЗМІ.
Я сподіваюся, що ми актуалізуємо цю проблему настільки, що вона таки буде вирішена раз і назавжди.
Ми мусимо захистити «Щедрик» Миколи Леонтовича від використання в комерційній рекламі!
Володимир Іваненко
* * *
ANOTHER “CAROL OF THE BELLS” USE IN COMMERCIALS
Let’s protect Leontovych’s masterpiece from being used in commercials!
A pre-Christmas advertising campaign has started in the USA. The Verizon telecommunications company started it by advertising its services, adapting the advertising text to the world-famous “Carol of the Bells” melody by Mykola Leontovych.
This is how from year to year — for decades, goods and services resale uses a unique masterpiece of Ukrainian musical art. One, two, or even three and more commercial structures exploit the work of a genius composer, essentially resorting to plagiarism.
Leontovych cannot defend his work, because he was killed by the Bolsheviks before his
“Carol of the Bells” left the territory of Ukraine. Oleksandr Koshyts, who contributed to
“Carol of the Bells”’s world fame, cannot defend either the song himself or his arrangement (the work is mercilessly exploited mainly in Koshyts’s arrangement).
Ukrainians abroad could defend
“Carol of the Bells”, but they did not try, limiting themselves to indignation. There is the World Congress of Ukrainian Lawyers in the diaspora, and among its members there are many copyright specialists. But, obviously, they are not interested in it — it is not a profitable case.
I have been drawing the Ukrainian community’s attention to the problem of improper use of
“Carol of the Bells” in the advertising of goods and services since I first noticed it in the USA before the Christmas holidays in 1990. People sympathize, but do not go further to starting a serious initiative.
As a copyright professional, I understand the problem here.
“Carol of the Bells”, like all works of M. Leontovych, is not protected by copyright, that is, it is public domain, and can be used by anyone.
The legal precedent was created by Peter Wilhousky, who instead of translating the text of “Schedryk”, he wrote his own English language poem “Carol of the Bells”, with which “Schedryk” became popular in the English-speaking world. A. Koshyts did not see anything reprehensible in this.
It’s one thing to adapt a Christmas text for concert performance, and quite another to use a world-renowned classical piece with a primitive bazaar text for marketing a product or service.
Since the composer’s name is not mentioned in such case, the advertiser actually appropriates someone else’s intellectual product, i.e. plagiarism. Obviously, this factor should play a decisive role in limiting or completely banning the use of Leontovych’s music in commercial advertising.
Perhaps, it is possible to find other means of protection of one of the most recognizable markers of Ukrainian musical art. One of them is, of course, protection under the auspices of UNESCO. The example with borscht should become a precedent.
What real steps can be taken now?
Mass and loud protests initiated by Ukrainian communities near the Verizon offices, as well as near the television and radio stations running advertisements with
“Carol of the Bells”, can force the removal of Verizon advertising from the Internet and mass media. Many other people who know “Carol of the Bells” will join the protests. At the same time, these protests can become events to support Ukraine in its war against Russia.
Diplomatic protests (notes, statements, etc.) sent to relevant government agencies and advertisers published on social media and mass media can also have an impact. I think the ambassador’s hat will not fall off if he or she also makes calls to the right places.
Of course, this topic should be actively discussed in social networks and mass media.
I hope that we will actualize this problem so much that it will be solved once and for all.
We must protect Mykola Leontovych’s “Carol of the Bells” from being used in commercial advertising!
