УКРАЇНСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ VS ПРОТЕСТ БІЛЯ БІЛОГО ДОМУ

Два заходи відбуваються сьогодні у Великому Вашинґтоні

Єлєна Вєнніков-Пригова забороняє нам поширювати її пости в соцмережах, але ми не можемо не поширити те, про що вона пише і говорить сьогодні.

* * *

Ось фестиваль традиційний — наше все! І забави такі однакові щороку, як і етнографічність і солодка туга за… А в тім, так хотілося б зірок оперної сцени почути, чи симфонічний оркестр України, чи справжніх діячів великої культури та мистецтва. Хотілося б вчених побачити і почути, але ось Білозір з Арестовичем і обовʼязково мусить ще пані посолка Маркарова десь засвітитися.

І знову Скрипка вже вкотре за останні місяці по забавах їздить Америкою. Таке враження, що тут оселився.
І пані Оксана Білозір у ресторані виступатиме. Нє, без проблем. Можливо, народній артистці і колишньому депутату саме там і місце? Як і решті відомих і народних, які саме по забавах і розʼїжджають.
Ні, я все розумію. І навіть розумію, що фестиваль Український у Вашингтоні, то наше все, але саме 17 вересня відбувається у столиці мітинг за надання ленд-лізу. І дуже хотілося б оцих всіх забавників там побачити, бо забави краще після перемоги влаштувати, ні?
А поки, на жаль, «У клюбі були любі танці»… дежавю…

Судіть самі, але пані посолка Маркарова, яка працює саме проти ленд-лізу, попередила, що під Білим домом зібралися провокатори і ми всі неправильні, … бо бажаємо Україні перемоги!
Слава Україні!

* * *

Наші читачі можуть задати в пошук на нашому сайті, що ми вже не раз писали про ленд-ліз і про пікети та демонстрації біля Білого Дому, присвячені ленд-лізові.

Український фестиваль проводиться традиційно якраз у ці вихідні вересня упродовж двадцяти років. Це — не тільки пісні й танці, пиво з горілкою та борщ з вареники й голубцями. Це — ще й популяризація України й української культури, а зараз — ще й підтримки України у війні з РФ. Звичайно, не все там ідеально, і у нас є чимало претензій до орґанізації й ідейно-тематичного спрямування фестивалю.

Орґанізатори присвячених ленд-лізові заходів біля Білого Дому могли б врахувати календарність фестивалю й улаштувати свій протест в інший день, використавши для просування своєї ідеї платформу фестивалю, тобто — обʼєднавшись із фестивалем.

На жаль, цього не трапилося, і не трапилося тому, що орґанізаторами протесту є люди, практично не повʼязані з українською громадою Великого Впшинґтона і з українською діаспорою в США взагалі. Вони проявилися і активізувалися зовсім недавно, а щирість їхніх мотивів залишається підозрілою. В усякому разі вони принципово не йдуть на співпрацю, на обʼєднання зусиль із іншими діаспорними орґанізаціями.

До речі, жоден із орґанізаторів заходів біля Білого Дому, як і більшість орґанізаторів Українського фестивалю не додали своїх підписів до Звернення, ініційованого Орґклмітетом Руху Світового Українства.

От і виходить, що замість того, щоб згуртовуватися навколо нашої спільної української справи, різні групи і групки в Україні і в українському зарубіжжі гризуться між собою, дозволяючи українобіжним і українобайдужим діячам типу О. Маркарової, О. Арестовича, Д. Ґордона та багатьох інших робити своє діло.