НЕЛЕГКЕ ЖИТТЯ У СОЦМЕРЕЖАХ
1 min read
Лише мені здається, що певна частина ФБ-спільноти не здатна спокійно приймати думки інших, чути їх, і дискутувати без намагання образити одне одного?
Люди легко надсилають тобі запит на дружбу, а потім легко тебе видаляють при першій же незгоді з їхніми словами. І це при тому, що ви є однодумцями майже по всіх інших питаннях! Не те, щоб це було сумно. Це дивно, я б сказала…
Мене видаляли з друзів тому, що я не за Порошенка/проти Зеленського. Я націоналістка.
Мене видаляли з друзів тому, що я за Трампа/проти бідона. Я республіканка.
Мене видаляли з друзів тому, що я погана християнка/недостатня язичниця. Я агностик.
Мене видаляли з друзів тому, що я «не вірю в науку»/ «антиваксер». Так, я не підтримала ковідобєсіє і обмеження прав і свобод, повʼязаних з ним.
Мене видаляли з друзів тому, що я не пройшла «акулій тест»/ не пройшла «поліцейський тест». Так, мені не жаль навіть харошихруссскіх, і не жаль хамське бидло.
Я така, яка я є. І кожен з нас такий, який він є. Що поробиш… видаляйте!
Від УСІМ:
Стефанія Бандера — не єдина, хто має проблеми в соціальних мережах, зокрема у Фейсбуці. Це засвідчують і коментарі до її запису.
Не з кожною тезою С. Бандери можна погоджуватися. Особливо, коли її теза — емоційно наснажена.
Наприклад, «я не за Порошенка/проти Зеленського» сприймається цілком нормально, а от «я за Трампа/проти бідона. Я республіканка» — уже перебір. Можна ненавидіти Байдена, але з поваги до інституту президента США не варто вдаватися до хамства у вираженні ставлення до Байдена.
Аристократизм (не обов‘язково родовий), гідність, стриманість у виборі слів тощо — ознаки справжнього консерватора. Брак консервативних чеснот у прибічниці республіканкої ідеї робить її республіканкою за вибором, а не за суттю.
Очевидно, у С. Бандери це можна пояснити її особистими прихильністю до Д. Трампа, який є республіканцем за вибором (колись йому не пощастило реалізувати свої політичні амбіції в Демократичній партії, і він перекинувся в Республіканську партію), а не за своєю природою, своєю вірністю консервативній ідеї, традиціям і звичаям американського народу. Придивіться до Трампа: його нарцисизм і самовпевненість, кожне сказане ним слово, кожен порух його тіла, його міміка — прояви радикального лівацтва.
Дивно, що справжні консерватори-республіканці цього впритул не бачать. Прикро, що на це все ведуться закохані в телевізійний образ Трампа українці й особливо — українки.
Усе сказане не означає, що ми — палкі прихильники Джо Байдена й Демократичної партії, в яку вже давно проникли комуністи та інші ліві і ліворадикальні американці. Таких, на жаль, стає усе більше й більше.