ЯК СОВОК ПАДАЄ

В українському сеґменті соцмереж активно обговорюють заміну герба СРСР на тризуб на щиті монумента Батьківщині-матері, встановленого радянською владою з нагоди чергового ювілею «перемоги Радянського Союзу у Великій Вітчизняній війні».

…Скидається на те, що ця подія настільки важлива, що новини про неї затінили інформацію про те, що ж там відбувається на фронті.

Тридцять два роки після набуття Україною незалежності нікому не було діла до того герба, а тут у розповні війни, коли гроші, ой, як потрібні на боєприпаси, комусь аж надто закортіло раптом зайнятися заміною символа, якого без бінокля й не побачити.

«Це не Україна і не мати.
Це їх «мать» і якщо вже лишати, то з дірою замість герба», — написав народний депутат України історик Володимир В‘ятрович.

Запис В. В‘ятровича за чверть години набрав півсотні коментарів і понад двадцять поширень. Ще за півнодини кількість уподобань перевалила за тисячу, кількість коментарів потроїламь і кількість поширень побільшилась наполовину…

За півтори години перед ним Ян Доброносов поширив добірку фото і написав: «Як совок падає». За пару годин його запис набрав 75 поширень і 44 коментарі.

Історія із заміною цього герба у розпал війни може бути пояснена текстом того ж В. В‘ятровича, написаний два дні тому:

«Після 24 лютого стався кардинальний розворот у гуманітарній політиці держави. Від «какая разніца» — до «без світла, але без вас».

Але кадрове наповнення команди Зеленського у цій галузі не зазнало суттєвих змін. Тому реалізація гуманітарної політики є такою непослідовною, а іноді навіть недолугою.

Люди, які робили собі імʼя та статки на висміюванні українського, нині мають творити культурний продукт, спрямований на плекання ідентичності, представлення нашої унікальності в світі. Журналісти, які, працюючи на проросійських каналах, були інструментами російської інформаційної війни проти України, нині у етерах «Єдиного марафону» змагаються у демонстрації любові до неї.

Олександр Ткаченко, який будучи продюсером на ТБ, знімав з етеру сюжети про Голодомор, раптом став захисником музею, присвяченого цій трагедії. Депутати, які змагалися у кількості спроб відмінити закон про мову чи декомунізацію, нині претендують на першість у русофобії.

Так, я знаю євангельську історію про Савла, який став апостолом Павлом. Але він справді ним став, попри ризик, який супроводжував це рішення і, врешті, заплатив за свій вибір життям. Він змінився не тому, що раптом віру у Христа прийняв римський імператор.

Натомість «патріотичний» серіал про Поворознюка, свідчить: ніякого переродження у нинішніх «апостолів» культури не відбулося. А без цієї зміни чи заміни тих, хто так і не змінився, неможливі докорінні перетворення в культурній сфері, яких справді потребує Україна для перемоги у війні».