НЕПОМІТНО ПЕРЕЙШЛИ ДО РЕСТОРАННОЇ ДИПЛОМАТІЇ
1 min read
“Гей, забава, забава аж до рання!…”
Повеселилися на славу, Україні допомогли, еге ж… Якщо хтось думає, що наша посол в США Оксана Маркарова та її чоловік Данило Волинець тільки те й роблять, що український ресторан у Вашингтоні відкривають, так, власний, то дуже помиляється, – ця пара несамовито й невтомно працює на благо держави! Ось, наприклад, кілька днів тому класно потусили на забаві з нагоди тридцятиріччя культового в американській столиці бару Jaleo, пише ресурс Washingtonian.
Позували до знимки з дружиною власника, Патрісією Фернандез де Ла Круз. З самим господарем, всесвітньо відомими шефом Хосе Андресом, звичайно, також. Почастувалися фірмовим хамоном, паельєю, такосами, по текілі перехилили… Вечірка була пишною, смаколиків різних та дорогого алкоголю, кажуть, неміряно, а коло запрошених – нечисельним, тільки для своїх.
Я все розумію: пані посол теж втомлюється і має право на відпочинок, розслабитися. Це тільки на передовій такого права нема й не буде, бо відсутність потрібної зброї треба закривати тілами наших вояків. А чому відсутність, всі добре знають, бо упокоїли в Бозі ленд-ліз (ще раз – див. допис).
Хосе Андрес – міжнародна зірка, для України після 24.02.22 зробив чимало, має орден від Зеленського. Мабуть, вирішив, що присутність на його вечірці нашої амбасадорки додасть події статусу. Але в підсумку для іміджу врочистості вийшло кисло, щоб не сказати «крінджово». Бо не та марка в пані Маркарової, щоб вважатися гоноровою гостею, якщо стисло. А якщо не дуже – див. допис на цій же сторінці нижче.
На фото з Washingtonian: Данило Волинець, чоловік пані посла, вона сама в центрі та Патрісія Фернандез де Ла Круз. Чомусь на фб-сторінці місіс Оксани про цей сейшн — ні слова, лише саме офіціозне нудярство. А шкода, так би пожвавило контент!
«Гей, забава, забава аж до рання!…»
Від УСІМ:
З підпису до доданого нами фото з Washingtonian можна довідатися, що Хосе Андрес є власником знаної у світі своєю благодійнісю Central Kitchen, яка розгорнула свої пункти харчування в постраждалих від російських бомбардувань містах України, а також у Польщі та інших країнах, куди масово переїхали біженці з України.
Якби посольство України в США пояснило цим участь О. Маркарової в описуваному заході, напевно не було б того неґативу, що зараз виливається на неї з цього приводу. Але ж мудрості пані послиці явно бракує. Інакше вона з чоловіком-бізнесменом утрималася б від розширення власного бізнесу на терени США.
