ПРО ВОРОГІВ ЗОВНІШНІХ І ВНУТРІШНІХ

Поділюсь ще кількома враженнями від нещодавніх відвідин Херсона.
Що я побачив? У місті – дуже мало людей. Більшість – військові або волонтери. Херсон звільнений від окупантів ще восени минулого року. Там є якась влада. Але відновлення життя в місті не спостерігається. Люди вимушені виїзджати, бо немає ні роботи, ні зарплати, а вороги по них стріляють та ще й греблю підірвали. Мимоволі виникає думка, що все це робиться спеціально, аби українці виїхали. Враження, що хтось реалізовує план обезлюднення України.

Наступне питання. Минулоріч восени ЗСУ звільнили Херсон, Куп’янськ, Балаклею, Ізюм. А поля довкола цих міст – досі неорані, розмінуванням ніхто не займається. Хтось каже, ніби грошей на це бракує. Брехня. Гроші є навіть на ремонт моста Патона і необов’язкового на цьому етапі дорожнього покриття. Понад те, без дозволу ОПи на місцях сформувати структури з гуманітарного розмінування – неможливо. Тоді як для розмінування українських територій фонди різних країн виділяють гранти та чималі фінанси.

Дивимося далі. Економічна активність у звільнених містах – наближена до нуля. Зрідка працюють окремі торгівельні точки чи заклади харчування. Жодного бачення щодо відновлення життя на звільнених територіях немає. На місця призначені невігласи, які ділять гуманітарку. Де ешелони з будівельними матеріалами, які були б відправлені в ту ж Бучу, Ірпінь?

Подивився статистику. В Україні нині – 9 мільйонів працюючих людей, з яких – 3 млн задіяні у сфері економіки, а 6 мільйонів – у бюджетній та управлінській сферах. Тобто фактично ми живемо за рахунок донорства наших західних партнерів.

А Гетьманцев з компанією замість того, щоб сприяти відновленню економіки, зокрема, і на звільнених територіях, розповідають про повернення податків. Вони не знають, що робити. Невігласи призначають невігласів, які неспроможні діяти адекватно.Тому й комплексного відновлення життєдіяльності у звільнених населених пунктах не відбувається.

Ми звільнимо Донеччину, Луганщину, Крим. А з чим туди прийде українська влада? Що вона туди принесе? Міністеркою з питань тимчасово окупованих територій є людина, яка свого часу працювала на Медведчука. Чи принесе ця команда на звільнені території українські цінності? Що вони запропонують людям?

Ніхто не говорить про майбутнє. Ніхто не говорить, що політичною владою України реалізовується зовнішній сценарій (не західних країн) з метою обезлюднення України та подальшого продажу землі. Ніхто не говорить про спроби упокорення українського духу вольностей. Комусь тут потрібні раби?

Висновок – один: гуртуймося!
Сьогодні наше завдання – боротьба не тільки із зовнішнім ворогом. Не менш лютий – ворог внутрішній. Оцінку тому, що зробила і робить нинішня політична влада в Україні, дасть Кримінальний суд. А я стверджую: ці люди крадуть майбутнє в України. І то є найстрашніше. Цього ми не маємо допустити.

Українська нація має знати: сьогодні формується «Бойове братерство України». Це пункти збору для тих, хто хоче будувати Українську Україну. Не для перевзутих патріотів, а для патріотів по духу. Для вільних людей.

Оцю внутрішню навалу, яка ще більш жахлива, ніж зовнішня, може зупинити тільки Українська національна ідентичність. А де її утвердити? Зберегти? Знайти собі подібних? У «Бойовому братерстві України». Свій до свого по своє.

Павло Жебрівський