ПРО ЕНТЕЛЕХІЇ…
1 min read
Коли остаточний результат визначає початок руху
Арістотель говорить, що його претензія до свого вчителя Платона та всіх інших еллінських філософів полягає в тому, що вони так і не зрозуміли, що головним є рух.
Рухом Арістотель називає реалізацією можливості – оскільки саме в русі здійснюється те, що в предметі було закладено як можливість.
Є якась річ в потенції. Наприклад, жолудь. З нього може вирости дуб.
Потім йде ентелехія – внутрішня сила, яка потенційно вже містить у собі мету та остаточний результат.
І саме завдяки їй жолудь виростає і стає дубом й таким чином реалізує свій “телос”.
А “телос” – це те місце, будь-якої речі в цьому світі.
Тобто з потенції, через шлях – ентелехію річ переходить в телос, “знаходить себе”.
Завдяки набуття свого місця річ відчуває себе гармонійно в природі та світі. У світі, в якому немає центру.
Відповідно Арістотель робить висновок, що центру в цьому світі немає. А Бог є всюди, тому що він – “нерухомий двигун” всього.
І дякувати Богу – все рухається, відбувається гармонія та обертаються сфери.
Тому, панове, пильнуйте свої ентелехії, оскільки саме завдяки ним, буває так, що з жолудя й не виростає дуб.
Оскільки реалізувалася не та мета.
