БАЖАНЕ ПРОТИ ДІЙСНОГО
1 min read
Форуми суспільства, якого ще немає
Після двох форумів громадянського суспільства в Кривому Розі та Івано-Франківську занотував собі одну найголовнішу річ.
Громадянське суспільство живе у своїй бульбашці, а бізнес — у своїй бульбашці. Вони не спілкуються, ці дві окремі бульбашки. Кожна проводить свої яскраві й розумні заходи для своїх. Питання, що обговорюють обидві бульбашки, однакові.
Третя бульбашка — військові та ветерани. Спілкуються так само всередині себе, не перетинаються з громадянськими активістами та бізнесом (лише щодо підтримки). Ті самі питання обговорюють всередині себе, не виходячи за межі бульбашки.
Четверта бульбашка — митці. Та сама історія.
Чотири бульбашки нинішньої шляхти (активісти, підприємці, військові та ветерани, митці) стурбовані тими самими проблемами. Але обговорюють їх виключно у своєму колі.
Наявність певної кількості людей на перетині бульбашок не рятує.
Наша шляхта об’єднана цінностями, але роз’єднана організаційно й комунікаційно. У зрілій демократії таке об’єднання є завданням політичних партій. У нас доведеться це робити самим.
Від УСІМ:
Перше, що насторожує у цих заходах, — видавання бажаного за дійсне. В Україні немає громадянського суспільства. Воно просто ще не сформувалося, і ніхто цим не займається.
І автор залученого тексту, і учасники форумів явно плутаються в поняттях «громадські активісти» і «громадянські активісти». Що таке «громадянські активісти», можна лише гадати.
Очевидно, що незрілість суспільства в цілому й невігластво «громадянських активістів» і є причиною тих проблем, про які тезисно пише В. Пекар.
До теми:
Будапештський формат: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 294 с.
Україноцентризм, журналістика і система ЗМІ: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 449 с.
Системні зміни — перспектива для України: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 393 с.
