ВІТАЮТЬ ЛІДІЮ ОРЕЛ
1 min read
Учора Віктор Жадько нагадав українському сеґментові соцмереж, щоб не забули привітати з днем народження Лідію Орел.
«Сьогодні, 1 квітня (серйозно!), — написав В. Жадько, — 86-у весну зустрічає землячка (із черкаського Драбова) Орел Лідія Григорівна: етнограф, Заслужений працівник культури України, лауреат премії імені Павла Чубинського. Зазначу: це дружина і надійний помічник та радник Леопольда Ященка (1928–2016) — отого музикознавця, фольклориста, диригента, композитора Леопольда Івановича, який ще 50 років тому у переходах та на майданах — усюди на урочистостях українських — із сопілкою пропагував українську народну пісню, і свою також, а потім заснував та керував етнографічним хором «Гомін».
Лідію Григорівну знають іще як старшого наукового співробітника Національного музею народної архітектури та побуту НАН України, за її участю зібрано понад 15 тисяч експонатів -де тільки не мандрувала, збираючи народні перлини. Достойним подарунком на 40-річчя Музею є Ваша книга “Скарбниця народної культури України”. Великою шаною користувалися Ваші радіопередачі: «Україна очима етнографа», «Витоки», «Нашого цвіту по всьому світу», «Звичаї нашого народу», «Скарби музеїв України»; 350 публікацій в періодичній пресі, тематичних збірниках, 17 книг з народної культури, зокрема, мистецтва України. А іще є у видавництвах та в рукописах…
Шановна Лідія Григорівна: те, що Ви зробили і, знаю, іще напрацьовуєте, лягло і лягає в золоті сторінки історії України, повірте, стає духовним надбання українського народу, якому присвятили життя! Довголіття Вам під мирним небом і творчої наснаги!»
До нього приєднався в коментарях Микола Тимошик:
«Легендарна особистість. Із плеяди визначних Українок-патріоток, які свідомо присвятили своє життя ствердженню українського в Україні. Теплі спогади про Чин і Уроки пані Лідії бережу ще з років співпраці з нею у видавництві “Либідь”. Здоров’я і благополуччя!»
Від УСІМ:
Текст В. Жадька дає добру нагоду додати деякі уточнення, а також зачепити деякі дражливі для української інтеліґенції теми.
Леопольд Ященко, якого багато киян старшого покоління пам‘ятають із сопілкою в руках у велелюдних місцях столиці України, відомий як засновник та керівник етнографічного хору «Гомін». Так, Л. Ященко був багаторічним керівником цього талановитого колективу. Засновником же хору був дисидент-шістдесятник Володимир Данилейко — до речі, й один із ініціаторів створення Клубу творчої молоді.
В. Данилейко зазнав переслідувань перш за все через те, що на нього упродовж десяти років доносила в КДБ його перша дружина, з якою він розлучився, щойно довідавшись про її підступну діяльність.
Від Данилейка та інших близьких до Ященка й «Гомону» осіб знаємо, що Л. Орел також була пов‘язана із радянськими спецслужбами. Можливо, саме завдяки цій її співпраці Ященко й не зазнав таких переслідувань, яких зазнав Данилейко.
Більше тут:
Україноцентризм, журналістика і система ЗМІ: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 449 с.
