September 25, 2022

УСІМ | UWIN

Українська світова інформаційна мережа | Ukrainian Worldwide Information Network

Дещо про героїзацію Володимира Зеленського

Трапляються люди, які вискакують при обговореннях, як цуцик з підворітні, щоб ляпнути щось уїдливе й тут же сховатися чи забарикадуватися, бо ж ні сенсу, ні логіки в їхніх коментарях немає — крити ж нічим, а хамство їх розпирає.

Якась Софія Раковська (Sophia Rakowsky), працюючи в торгівлі нерухомістю, раптом вирішила встряти на ЛінктІн в дискусію про лідерські таланти Володимира Зеленського і вставити свої пару центів: «А це ви такий-то і такий-то, хто займається таким-то і таким-то між писанням «статей» про Президента Зеленського?» — і тут же сховалася у своїй «підворітні».

«are you the same Volodymyr Ivanenko who charges $60 an hour to tour the Washington DC area? Is that a side gig between writing “articles” on a President Zelensky?» — вопрошає Раковська.

(«Ви той самий Володимир Іваненко, який бере 60 доларів за годину екскурсії по Вашингтону? Це побічний концерт між написанням «статей» про президента Зеленського?»)

Очевидно, що згадана вище пані належить до Зє-ботів, яких чимало є і в діаспорі і які не вельми переймаються причинно-наслідковими зв‘язками між подіями чи явищами, бо сприймають світ за допомогою інших рецепторів, ніж тверезо мислячі люди.

Як онук НКВДиста і особистість із виразною совковою (радянською) ментальністю, Зеленський притягує до себе собі ж подібних. У його електораті, у широкому колі людей, на яких він спирається в областях, у районах і на місцях, а найбільшою мірою — в його близькому оточенні домінують нащадки більшовиків і компартійно-радянської номенклатури, які прагнуть затримати в Україні встановлений і утверджений їхніми прадідами, дідами й батьками радянський суспільний устрій.

І тут мені подумалося: а чи не пов‘язана в‘їдливо-хамувата пані Раковська родинними узами з Християном Раковським — болгарином за походженням, який став російським більшовиком, ну, і… Цитую Вікіпедію:

«Шість років працював в Україні. На початку 1918 очолював ВЧК в Одесі й Севастополі, був членом радянської делегації на мирних переговорах у Бересті Литовському, у травні-червні був головою Мирової Делегації РСФРР з Українською Державою; 29 січня 1919 призначений головою Раднаркому і наркомом зовнішніх справ УСРР. <…>

Одночасно в Комінтерні представляв Балкани. 30 вересня 1920 Політбюро ЦК КП(б)У призначило голову РНК УСРР Х. Г. Раковського членом Реввійськради Південного фронту. 24 липня 1921 року Політбюро ЦК КП(б)У призначило його представником КП(б)У в Комінтерні».

За іншими джерелами, в Україні Раковський спочатку був головою всеукраїнської ВЧК, а пізніше обійняв одразу три посади — головою уряду, наркома закордонних справ та наркома внутрішніх справ, тобто зосередив у своїх руках практично абсолютну владу. Незважаючи на свою європейськість, він нічим не відрізнявся від усіх інших більшовиків (див.: Христиан Раковский: шпион, тройной агент, советский диктатор Украины).

Попри запозичену з радянських джерел риторику, Вікіпедія дає повне уявлення, чим займався Раковський в Україні. Цікавим є окремий розділ статті, присвячений ставленню Раковського до українців, в автори пробують навіть відбілити його:

«Ставився вороже до української мови й українську націю називав “вигадкою інтеліґентів”.

“Декретування української мови як державної є реакційна, нікому не потрібна справа”, — Християн Раковський, промова на засіданні Київського міського совєту 13 лютого 1919

Під час перебування на чолі уряду УСРР змінив своє ставлення. За його наказом у 1921 р. українська мова була введена в вищі учбові заклади УРСР. Християн Раковський в 1922 критикував Сталіна, що тоді був наркомом національностей РСФРР, за втручання у внутрішні і зовнішні справи УСРР, а в грудні того ж року, при створенні СРСР, відстоював конфедерацію, з залишенням права за національними республіками на самостійні дипломатичні зв’язки й зовнішню торгівлю; на XII з’їзді РКП(б) (1923) критикував Сталіна за російський шовінізм і централізм. Наслідком цього був у середині 1923 усунений з посади голови Раднаркому УСРР і призначений послом спочатку до Великої Британії, а потім до Французької республіки, звідки в 1927 усунутий за підривну революційну діяльність».

Раковський критикував Сталіна не тому, що він став українським націоналістом і «критикував Сталіна за російський шовінізм і централізм», а тому, що став троцькістом, «за що в 1928 був виключений з партії і засланий». Покаянний лист Сталіну у 1934 році повернув його із заслання і навіть зберіг йому номенклатурний статус, але ненадовго: на Третьому Московському процесі (1938) був засуджений до 20-ти років ув’язнення, а вже восени 1941 року розстріляний у Медведівському лісі.

Україномовна Вікіпедія не подає інформації про родину Раковського, а от Вікіпедії іншими мовами називають як дружину Є. П. Рябову і як дочку одні — Александріну Александреску (Ілеана Пралеа), інші — Єлєну Кодоеану-Раковскі. Нам не відомо, скільки нашадків Раковського живе сьогодні, де вони живуть, чим займаються і яке у них ставлення до України. Але можна припустити, що вони щонайменше є українобайдужими, тобто в кращому разі «какаяразніца».

Героїзація саме такими людьми Зеленського у часі війни Росії в Україні, до якої сам же Зеленський і спричинився, багато в чому нагадує героїзацію Сталіна в СРСР періоду Другої Світової війни, який сам же спричинився до тієї війни. Тепер, правда, і час не той, і суспільно-політичні умови не ті. Але жага героїзації у багатьох постсовкових посполитих залишається такою ж.

* * *

Повернімося, однак, до дискусії в ЛінктІн. Якийсь Олексій Татаренко поширив на своєму аккаунті оцей плакатик газети «Kyïv Post» з таким супровідним текстом:

«WITHOUT YOU is a historic speech of the President Zelensky. It will go into Ukrainian history books. Upcoming generations of Ukrainian patriots will raise on these words. WITHOUT YOU. Just like Americans remember the words of Benjamin Franklin: “Those who would give up essential Liberty, to purchase a little temporary Safety, deserve neither Liberty nor Safety”. Ukrainians have made the right choice, already paid very high price for it and will soon enjoy fully deserved liberty, safety and prosperity!»

(«БЕЗ ВАС – це історична промова Президента Зеленського. Він увійде в українські підручники з історії. На цих словах будуть рости майбутні покоління українських патріотів. БЕЗ ВАС. Так само, як американці пам’ятають слова Бенджаміна Франкліна: “Ті, хто відмовиться від основної Свободи, щоб придбати трохи тимчасової Безпеки, не заслуговують ні Свободи, ні Безпеки”. Українці зробили правильний вибір, уже заплатили за нього дуже високу ціну і незабаром насолоджуватимуться цілком заслуженою свободою, безпекою та добробутом!»)

Оцей текст і викликав жваве обговорення. Що ж так зачепило С. Раковську в цьому обговоренні?

Якась Ольга К. написала в коментарі: «This is a brilliant summary of what every Ukrainian feel – Zelensky is the best leader the world observe». (««Це блискуче резюме того, що відчуває кожен українець – Зеленський – найкращий лідер, який бачать у світі»)

Я відповів на той пасаж: «Don’t overestimate. Too early to call. Everything may be changed anytime». (««Не переоцінюйте. Надто рано так називати. Все може змінитися в будь-який час».)

Марина Б’єжанова (Marina Byezhanova) з Канади мені відповіла: «nothing can change the leadership – it’s been shown regardless of the outcome of the war». (««ніщо не може змінити лідерство — це було показано незалежно від результату війни».)

Це їй я відповів: «What do you know about Zelenskyy’s leadership in particular and leadership in general? Since 2019 elections I wrote several articles on Zelenskyy, and I can tell you that as a leader he is zero.
Do you know that the military operation in Kharkiv region was in process of preparation for three months by Ukrainian General Staff in partnership with American professionals secretly — Zelenskyy and Yermak had no idea about it. Otherwise the entire operation would be leaked to “other side”, as Ze prefers to say instead of saying “Russians”.
Ze was mad at Zaluzhnyy, and there were rumors that Ze was going to fire him. Now, Zelenskyy can celebrate a victory. A very nice example of his leadership.
Another example: in Zaporizhzhya there is a problem with stealing 200 (two hundred!) rail road cars with humanitarian aid. Yermak and Zelenskyy have something to do with this crime.
Would you like more examples of Zelenskyy’s leadership? Read my articles!»

(«Що ви знаєте про лідерство Зеленського зокрема та лідерство загалом? Від виборів 2019 року я написав декілька статей про Зеленського, і можу вам сказати, що як лідер він нульовий.
Чи ви знаєте, що військова операція на Харківщині три місяці готувалася українським Генштабом у партнерстві з американськими професіоналами таємно — Зеленський і Єрмак про це не підозрювали? Інакше вся операція була б злита «іншій стороні», як воліє говорити Зе замість «росіяни».
Зе був злий на Залужного, і ходили чутки, що Зе збирався його звільнити. Тепер Зеленський може святкувати перемогу. Дуже гарний приклад його лідерства.
Інший приклад: у Запоріжжі є проблема з розкраденням 200 (двохсот!) вагонів з гуманітарною допомогою. До цього злочину мають відношення Єрмак і Зеленський.
Хочете більше прикладів лідерства Зеленського? Читайте мої статті!)

Оце й зачепило Раковську, яка тут же полізла на сайт України, Інк шукати на мене компромат і знайшла його в тому, що я пропоную ексклюзивні прогулянки по Вашинґтону та околицях, між якими я й пишу «статті» про Зеленського (див. вище). Що поганого в моїх ексклюзивних прогулянках, в‘їдлива Раковська не написала (чи не продешевив я?), але статті мої напевно навіть не намагалася знайти.

Хоча що їх там шукати? Досить звернутися до Ґуґла, і він видасть хай і не всі, але чимало посилань на мої публікації, в яких я пишу про Зеленського або згадую його.

Звичайно, щоб зрозуміти, що у мене немає упередження до постаті Зеленського, що я намагаюся якомога об‘єктивніше розглядати його як особистість і як явище сучасної української політики, треба ширше і глибше поцікавитися моїми напрацюваннями. Тоді можна побачити, що я однаково вимогливий до слова і чину не тільки Зеленського, але й усіх його попередників.

Не треба бути Айнштайном, щоб зрозуміти, що мета моїх публікацій не в тому, щоб прискіпуватися до діяльності тих чи інших постатей, а в тому, щоб розібратися, що й чому у них іде не так («хоче як краще, а виходить як завжди»), і не заради такої собі самоцілі, а заради України.

Мої «розбірки» мають концептуальний характер і переслідують стратеґічну мету. І я ж не винен, що Зеленському «ніколи [читайте: бракує здатності] стратеґічно мислити». Тому я й хочу, щоб люди не поспішали з героїзацією, а остуджували свої гарячі голови і тверезо сприймали, осмислювали й оцінювали все, що відбувається навколо них.

За бажання, більше можна прочитати у збірках моїх статей і нотаток останніх років:

Українізація України як факт і фактор системних змін: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2019. — 230 с.

В‘ячеслав Чорновіл як феномен української історії й політики: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2019. — 201 с.

Будапештський формат: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 294 с.

Україноцентризм, журналістика і система ЗМІ: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 449 с.

Світове українство — рушійна системних змін в Україні: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 309 с.

Системні зміни — перспектива для України: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 393 с.

Трансформаційна місія Українського Козацтва: Статті, нотатки — Вашинґтон: Видавництво Україна Інк. — 2021. — 210 с.

Інтелектуальна еліта України як проблема: Статті, нотатки. — Вашинґтон: Видавництво Україна Інк. — 2022. — 729 с.

Звісно, це — далеко не все з опублікованого, і тим паче з написаного мною як журналістом, публіцистом і вченим.

Володимир Іваненко

Leave a Reply

© 2017 - 2021 Ukraina, Inc. All Rights Reserved. No part of this site can be used without a hyperlink to a particular publication.  Newsphere by AF themes.